Країна походження товару

Країна походження товару — це країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв достатньої переробки товару^[1].

Під країною походження товару також можуть розумітися:

−  група країн, наприклад, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), до якої входять Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація;

− митні союзи країн, наприклад, Європейський Союз;

− регіон чи частина країни, наприклад, регіон Шампань (Франція), Гонконг (Китай).

У міжнародній практиці розрізняють два види правил визначення країни походження товарів: преференційні та непреференційні

преференційні: використовуються для визначення товарів, що походять з держав, які входять до митних союзів або утворюють зони вільної торгівлі, або у разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами;

непреференційні: використовуються для визначення товарів, що походять з держав — членів Світової організації торгівлі, або з держав, що користуються  режимом найбільшого сприяння відповідно укладених двосторонніх або регіональних угод.

Країна походження товару заявляється митному органу у митній декларації, шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є:

1. Сертифікат про походження товару — це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

2. Засвідчена декларація про походження товару — це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

3. Декларація про походження товару — це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару

4. Сертифікат про регіональне найменування товару — це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У більшості країн світу компетентними органами, які уповноважені видавати сертифікати про походження товару, є митні органи.

• оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, стосовно застосування  ставки ввізного мита — преференційної, пільгової повної;
• застосування до товарів заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України;
• забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі, що має  суто інформаційний характер, відповідним чином узагальнюється і систематизується, дає уявлення щодо того, з яких саме країн відповідні товари потрапляють на територію України. Дані митної статистики зовнішньої торгівлі оприлюднюються  є загальнодоступними

1.            Митний кодекс України: Кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text

2.            Сторожчук В. М. Правила походження товарів як інструмент зовнішньоторговельної політики держави / В. М. Сторожчук // Бізнес Інформ. — 2018. — № 1. — С. 65-72. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_1_11

3.            Приймаченко Д. В., Прокопенко В. В., Шевченко П. Ю. Визначення походження товару в державній митній справі: монографія / Д. В. Приймаченко, В. В. Прокопенко, П. Ю. Шевченко. — Чернівці: Технодрук, 2018. — 174 с.