Кредитна лінія

Кредитна лінія — метод кредитування. Позичальник отримує право на отримання і використання кредиту у відведений термін, при цьому встановлюється ліміт видачі та/або ліміт заборгованості.

Договір про відкриття кредитної лінії включає обов'язок банку надати протягом терміну кредит на узгоджених умовах і кореспондуюче право клієнта. У ньому позичальник має право:

• самостійно визначати час отримання кредитних коштів в межах загального терміну
• самостійно визначати спосіб отримання кредитних коштів (повністю / частинами)
• взагалі не брати кредит

Для роботи кредитних ліній сторони можуть укладати генеральну (рамкову) угоду, для упорядкування потоку тривалих ділових зв'язків. У ній вказується яким чином сторони укладають кредитні (локальні) договори, що містить конкретні умови про предмет (терміни, ліміти видачі та/або ліміти заборгованості та ін.) Кредитна лінія відрізняється від кредитних карт і кредитування в цілому тим, що клієнт може отримувати позику не один раз у встановлений день, а тоді, коли вона буде потрібна, частинами або повністю^[1]. Кредитні лінії є популярним інструментом у споживчому кредитуванні, особливо серед небанківських фінансових установ^[2][3].

• Кредитна лінія // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 372-373. — ISBN 978-617-7627-10-3.