Кремене́цький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в м. КременецьТернопільської області. Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку. Кременецький замок — одне з найпотужніших природних укріплень України всіх часів.[1]
Дитинець — у її західній найнеприступнішій частині (ширина — 65, довжина — 135 м). Гора обнесена високим кам'яним муром (у 13 ст. — дерев'яним з частоколом).
1261 замок був знесений за наказом князя Василька на вимогу Бурундая. Відновили у 14 ст. руський князь Любарт-Дмитро, та русько-литовські князі Вітовт, Свидригайло.
16 ст. проведено описи замку. Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
16 ст. розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. На мурах уздовж гори — крита гонтами галерея з бійницями для гармат. Природна недоступність, запаси зброї, пороху, води давали змогу довго тримати облогу.
1569 Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
Після 6-тижневої облоги восени 1648 його здобули козаки Максима Кривоноса. Вбитих під час штурму, за легендою, поховали на П'ятницькому цвинтарі. Згодом замок втратив значення, більше його не відбудовували.
2011 розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.
Архітектура
Збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2, 3, висотою 8-12 м, вежа над новим домом.
Встановлено 2 таблиці: охоронна як пам'ятка архітектури та меморіальна на честь битви з ордами Батия.
