Крижанівський Олег Прокопович
Крижані́вський Оле́г Проко́пович (*3 січня 1944, Красна Слобідка — †18 лютого 2010, Київ) — український історик, доктор історичних наук, професор кафедри стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету, педагог, заслужений працівник освіти України. Фахівець з історії Церкви та релігійної думки в Україні, історії стародавнього Сходу. БіографіяОлег Прокопович Крижанівський народився 3 січня 1944 року в селі Красна Слобідка Обухівського району на Київщині в родині вчителів. Закінчив середню школу в селі Мліїв Городищенського району Черкаської області. У 1965 році закінчив історико-філософський факультет Київського університету, де навчався за спеціалізацією історії стародавнього світу та середніх віків. Протягом 1965–1967 років за направленням був асистентом кафедри історії Кам'янець-Подільського педагогічного інституту. Після повернення в 1967 році зі служби в Збройних силах, 1968 року вступив до аспірантури Київського університету. В 1970 році під керівництвом П. А. Лаврова захистив кандидатську дисертацію на тему: «Інвентарна реформа» 1847—1848 рр. у Волинській губернії". З 1989 року був завідувачем кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету. В 1992 році захистив докторську дисертацію на тему: «Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України. XVIII — перша половина XIX ст.» З 1993 року — професор. Від початку 1990-х років за сумісництвом викладав у Міжнародному Соломоновому університеті та Київському славістичному університеті. У 2002 році читав лекції в Інституті історії Свєнтокшиської Академії імені Яна Кохановського (Польща). Підготував кілька десятків кандидатів та докторів наук. Був членом кількох спеціалізованих рад по захисту дисертацій, предметних комісій Міністерства освіти і науки України з підготовки підручників з історії, неодноразовим головою журі конкурсів «Вчитель року». Помер 18 лютого 2010 року в Києві. Похований на Південному кладовищі, ділянка № 34. Основні праціОлег Прокопович Крижанівський — автор близько 100 наукових та науково-методичних праць, у тому числі кількох підручників для студентів історичних спеціальностей ВНЗ. Серед основних робіт:
Джерела та література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
