Кримтролейбус
Кримтролейбус — найбільше транспортне підприємство в Криму, яке здійснює[досі?] пасажирські перевезення тролейбусним транспортом в таких містах як Сімферополь, Алушта, Ялта. У цих містах підприємство утримує три тролейбусних парка. До 1 січня 2015 року підприємство працювало як «Кримське республіканське виробниче підприємство „Кримтролейбус“» (КРВП «Кримтролейбус»), а після цього воно іменується як «Державне унітарне підприємство Республіки Крим „Кримтролейбус“» (ДУП РК «Кримтролейбус»). Історія![]() Підприємство «Кримтролейбус» було створено рішенням Кримського облвиконкому № 337 від 9 травня 1959 року задля обслуговування тролейбусів на найдовшій подібній мережі у світі[джерело?] – трасі Сімферополь–Алушта–Ялта[3]. З 1977 року в адміністративній будівлі «Кримтролейбуса» працює «Музей історії трамвая та тролейбуса»[4]. Станом на 2010 рік «Кримтролейбус» мав 287 тролейбусів, середній вік яких складав – 25,7 років. Цей показник дозволив занести «Кримтролейбус» до Книги рекордів Гіннеса як підприємство з найстарішим технічним парком тролейбусів у світі[5][6]. У 2012 році підприємство встановило пам'ятник тролейбусу Škoda 9Tr, який за 40 років експлуатації перевіз понад 20 млн осіб[7]. 1 січня 2015 року КРВП «Кримтролейбус» було перейменовано у ДУП РК «Кримтролейбус»[3]. 29 грудня 2017 року так звана «Рада міністрів» «Республіки Крим» вирішила реорганізувати підприємство та передати його в управління «Кримавтотрансу»[8]. Однак, вже за два місяця це рішення було скасовано[9]. «Голова» «Ради міністрів» «Республіки Крим» Сергій Аксьонов пояснив це рішення відсутністю економічного обґрунтування зі сторони міністерства транспорту[10]. Фінансові показникиДотації підприємству з боку бюджету Криму у 2002 році склали 2 000 000 ₴, український бюджет профінансував «Кримтролейбуса» на суму 7 400 000 ₴[11]. За 2003 рік витрати «Кримтролейбуса» склали 28 700 000 ₴, а доходи – 27 900 000 ₴[12][13]. Витрати «Кримтролейбуса» за 2008 рік складали вже 1 000 000 ₴. За дев'ять місяців 2009 роки ця сума зросла до 11 млн гривень. Такі показники стали наслідком невиділення бюджетом компенсацій витрат з перевезення пільгових категорій громадян (пільговики, на той час, складали більше 60% від усього пасажирообігу) та відшкодування різниці в тарифах у зв'язку з їх регулюванням. В цій ситуації керівництво ініціювало процедуру банкрутства[14]. Заборгованість держбюджету перед «Крымтроллейбусом» у 2009 році складала 13 000 000 ₴[15]. Сума боргу підприємства перед кредиторами на 2010 рік становила майже 9 000 000 ₴, причому 80% від цієї суми були боргом пенсійного фонду перед «Кримтролейбусом»[16]. У 2013 році бюджет заборгував «Кримтролейбусу» 12 200 000 ₴ за компенсацію перевезення пільговиків[17]. Витрати за 2016 рік склали 19 000 000 ₽[18]. За 2018 рік річні доходи підприємства склали 285 000 000 ₽[19]. Закупівлі тролейбусівНа закупівлю нових тролейбусів у 2008 році держбюджет України виділів субвенцію у розмірі 9 800 000 ₴[20]. У 2009 році «Кримтролейбус» купив Богдан Т60111 за 1 400 000 ₴[21]. Влітку 2010 року було заявлено про намір закупити 100 тролейбусів корпорації «Богдан» за 400 000 000 ₴[22]. Вже у жовтні «Богдан» отримав контракт на постачання 61 тролейбуса на суму 142 000 000 ₴, які надало Міністерство житлово-комунального господарства Криму[23]. За іншими даним ці кошти були видалені зі стабілізаційного фонду державного бюджету України[24]. Нові машини були поставлені в березні 2011 року[25]. Майно![]() Діюче[досі?]
Закрите чи продане
Керівництво
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia