Кримінально-процесуальний кодекс УкраїниКриміна́льно-процесуа́льний ко́декс Украї́ни 1960 року — це законодавчий акт, що регулював порядок провадження у кримінальних справах, а саме на досудовому слідстві та в суді. Був прийнятий 28 грудня 1960 року, чинний з 1 квітня 1961 по 20 листопада 2012 р. В цей час він багаторазово змінювався, доповнювався, редагувався. З 20 листопада 2012 р. в дію вступив новий Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року, який є нині чинним. СтруктураКПК України складається з 9 розділів та 39 глав, 485 статей. Розділ перший. Загальні положення
Розділ другий. Порушення кримінальної справи, дізнання і досудове слідство
Глава 20. Закінчення досудового слідства
Розділ третій. Провадження справ у суді першої інстанції
Розділ четвертий. Провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду
Розділ п’ятий. Виконання вироку, ухвали і постанови суду
Розділ шостий. Застосування примусових заходів медичного характеру
Розділ сьомий. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів
Розділ восьмий. Провадження в справах про злочини неповнолітніх
Розділ дев’ятий. Міжнародне співробітництво у кримінальних справах
Призначення та завдання Кримінально-процесуального кодексу УкраїниВідповідно до статей 1 та 2 КПК України, призначенням кодексу є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Завданням кримінального судочинства є охорона прав та інтересів юридичних та фізичних осіб-учасників справи, повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення того, щоб були покарані саме винні, і ніхто інший, і щоб винні отримали належне покарання. Припинення чинності Кримінально-процесуального кодексу УкраїниЗ 20 листопада 2012 року Криміна́льно-процесуа́льний ко́декс Украї́ни від 28 грудня 1960 року втратив чинність на підставі Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 р. ( Голос України. - 2012.- 19 травня. - №№ 90-91. ([1][недоступне посилання з липня 2019]). Див. також
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia