Крип'якевич-Лукомська Лукія Львівна

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Лукія Крип'якевич-Лукомська про відносини з поляками та національне виховання у «Рідній школі»

Крип'якевич-Лукомська Лукія Львівна
Крип'якевич-Лукомська Лукія Львівна
Народження	2 січня 1928 Бережани, Україна
Смерть	16 квітня 2020 (92 роки)
Країна; (підданство)	Республіка Польща; СРСР; Україна
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітекторка
Батько	Крип'якевич Лев

Лукія Львівна Крип'якевич-Лукомська (2 січня 1928, Бережани — 16 квітня 2020) — українська архітекторка. Лауреатка премії Ради Міністрів СРСР.

Життєпис

Лукія Крип'якевич народилася 2 січня 1928 року в місті Бережани Тернопільського повіту в родині викладача Лева Крип'якевича та Олени Крип'якевич (Березинська). Її дід — священник УКГЦ Петро Франц Крип'якевич, дядько — історик Іван Крип'якевич. Мала молодшого брата Нестора^[1], що загинув 1942 року під час Другої світової війни^[2]^[3].

1934 року розпочала навчання в українській мішаній семикласній приватній «Рідній школі» ім. Митрополита Андрея Шептицького. 1939 року мала перейти до шостого класу, але знову пішла в п'ятий, бо вважали, що програма радянської школи краща, ніж польської. Після закінчення 10-го класу, 1945 року вступила на архітектурну спеціальність до Львівської політехніки, яку закінчила в 1950 році^[4].

На останньому курсі інституту вийшла заміж за одногрупника Володимира Лукомського. Їх направили на роботу до станіславівського «Облсільпроекту»^[5], який 1963 року став філією київського «Діпроміста»^[6]. За свою 40-річну кар'єру стала авторкою та співавторкою понад тридцяти об'єктів у Івано-Франківську та області^[7].

Померла 16 квітня 2020 року у віці 92 років^[2] в Івано-Франківську, похована в одній могилі з чоловіком на цвинтарі на вулиці Київській.

Родина

В родині Володимира та Лукії Лукомських народилося двоє синів^[5]:

Олег (1952) — архітектор. 1978 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. За його проєктом споруджено: адмінкорпус для Карпатського біосферного заповідника в Рахові, церкви УКГЦ (в Конюшках, Іваниківці, Озерянах, Відпочинковий комплекс у Сочі, селище ЛОО (Росія), собор у Петропавловську-Камчатському^[ru] (переможець всеросійського конкурсу 2000 року)^[8].
Юрій (1961) — архітектор і археолог. Кандидат архітектурних наук (2005). Учасник розкопів давнього Галича, Десятинної церкви в Києві, а також у місті Холм (Польща)^[9].

Доробок

Була авторкою або співавторкою таких об'єктів^[10]:

У місті Івано-Франківську

1970 — Будинок художника на розі вулиць Незалежності та Івана Франка (у співавторстві),
1972 — Прибудова лікарні ОЛК (тепер дитяча лікарня) на вулиці Чорновола,
1974 — Будинок побуту на вулиці Галицькій (у співавторстві),
1975 — Готель «Надія» з використанням повторного проєкту,
1980 — Прибудова лікарні № 2 на вулиці Івана Франка,
1980 — Комплекс житлових будинків з магазином на вулицях Євгена Коновальця — Степана Бандери (у співавторстві),
1986 — Комплекс обласної дитячої лікарні на вулиці Чорновола (друга премія за найкращий об'єкт, збудований 1986 року).

В Івано-Франківській області

1969—1975 — Будинок лісництва для гірських умов Карпат (побудований в м. Надвірній, с. Яблунові, м. Коломиї),
1982 — Турбаза в смт Верховині (проєкт 1969 року),
1986 — Санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття» біля смт Вигоди (премія Ради Міністрів СРСР 1988 року^[6]),
1987 — Вузол зв'язку — пошти в м. Яремчому,
1987 — Середня школа в мікрорайоні Дора, м. Яремче.