Критерій Бредфорда ГіллаКритерій Бредфорда Гілла — це певний набір ознак (критеріїв), на підставі яких можна розв'язати питання, чи є зв'язок між хворобою та якимось чинником зовнішнього середовища (напр. вживання лікарських препаратів) причиново-наслідковим. Цей критерій був запропонований англійським статистиком Остіном Бредфордом Гіллом у 1965 році. Типи критеріїв
Приклади до критеріївАналогіяВідомо, що повільна вірусна інфекція може викликати хронічне дегенеративне захворювання центральної нервової системи, то по аналогії можна допустити, що інший вірус може викликати дегенерацію імунної системи (СНІД). Біологічна правдивістьНаприклад, на початку 80-х років для лікування раку був запропонований препарат Амигдалін. Однак вчені не могли уявити біологічний механізм протипухлинної дії екстракту абрикосових кісточок, хімічна будова якого дуже відрізняється від будови відомих речовин протипухлинної дії. Щоб розв'язати дану проблему провели дослід і виявилося, що дана речовина є неефективною у лікуванні, відомих на той час, форм раку. Залежність ефекту від дозиПредставники тютюнової промисловості стверджують, що зв'язок між тютюнопалінням і хворобою, наприклад раком легень, а також залежність ефекту від дози обумовлені впливом деяких факторів, що втручаються. Їхній аргумент є таким: деяка невідома змінна (фактор, що втручається) служить причиною тютюнової залежності й одночасно збільшує ризик захворювання раку легень. Чим більшою мірою присутній цей фактор, тим частіше куріння поєднується із захворюванням раку легень, звідси й залежність ефекту від дози. ЗворотністьНаприклад, можна припустити (хоч і малоймовірно), що люди, які бажають кинути палити, мають менший рівень якогось неідентифікованого фактора в порівнянні з тими, що продовжують палити. Послідовність у часіДавно помічено, що при надмірній масі тіла ризик смерті, особливо від серцево-судинних захворювань, вище, ніж при нормальній масі. Виходячи з цього, розумно припустити, що зниження маси тіла надасть профілактичну дію у хворих з ожирінням. Однак в деяких дослідженнях виявлено збільшення смертності серед осіб, що втрачали масу тіла, навіть якщо до цього вони не хворіли. Ці тривожні спостереження можна пояснити, припустивши, що зниження маси тіла було доклінічним проявом смертельного захворювання. В цьому випадку смертельне захворювання передує і викликає зниження маси, а не навпаки. СпецифічністьПри хронічних захворюваннях часто існує безліч причин одного і того ж захворювання. Розвитку раку легень сприяє куріння, йонізівне випромінювання тощо. Внаслідок чого куріння призводить не тільки до раку легень, але й виразкової хвороби, пародонтозу, бронхіту. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
