Ксанторія настінна

?Xanthoria parietina
	;
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Гриби (Fungi);
Відділ:	Аскоміцети (Ascomycota);
Клас:	Леканороміцети (Lecanoromycetes);
Порядок:	Телосхістові (Teloschistales);
Підпорядок:	Телосхістові;
Родина:	Ксанторія (Xanthoria);
Рід:	Ксанторія;
Вид:	Xanthoria parietina;
Біноміальна назва
	Xanthoria parietina; (L.) Th. Fr., 1860
Посилання
MB:	410037
IF:	410037

Ксанто́рія настінна або настінна золотя́нка (Xanthoria parietina) — поширений листуватий лишайник роду ксанторія порядку телосхістових. Вирізняється яскравим оранжево-жовтим кольором і стійкістю до атмосферного забруднення та важких металів. Зростає на природних каменях, стінах, корі дерев.

Вигляд і будова

Талом лишайника до 8 см у діаметрі. Являє собою сукупність розеток, що складаються з округлих по краях лопатей діаметром 1-4 мм. Забарвлення верхньої частини лопатей оранжеве, жовте, іноді зеленкувате. Натомість нижня частина з ризоїдами та гаптерами біла.^[1] Талом лишайника покритий кіркою зі щільно розташованих гіфів, яка захищає талом і має різну товщину, залежно від місця зростання. Кірка товща в освітлених місцях і тонша, якщо лишайник росте в затінку. Забарвлення тіла лишайника зумовлене наявністю в ньому пігмента париєтину.^[2]

Гриб ксанторії настінної перебуває в симбіозі з одноклітинними водоростями роду Требуксія, а саме Trebouxia arboricola та Trebouxia irregularis.^[3] Ці водорості зустрічаються також і у вигляді самостійних колоній.^[4]

Розмножується соредіями, ізидіями та бластидіями, а також діленням талома. Ксанторія настінна зберігає симбіотичний стан на всіх стадіях життя.^[5]

Поширення

Лишайник досить поширений і вирізняється підвищеною стійкістю до атмосферного забруднення та важких металів у порівнянні з більшістю інших лишайників.^[6] Зустрічається по всій північній півкулі в помірному та субантарктичному кліматичному поясі, а також узбережжях Австралазії та Африки.^[7] Зростає на каменях, прямовисних стінах, корі дерев, у тому числі в межах міст.^[1]