Кубарєв Василь Миколайович

Кубарєв Василь Миколайович
Кубарєв Василь Миколайович
Народився	30 січня 1918 ; село Ненаєдово, тепер Ржевського району Тверської області, Російська Федерація
Помер	17 листопада 2006 (88 років) ; Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Науковий ступінь	кандидат військових наук[d]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-полковник авіації
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

Василь Миколайович Кубарєв (30 січня 1918(19180130), село Ненаєдово, тепер Ржевського району Тверської області, Російська Федерація — 17 листопада 2006, місто Санкт-Петербург) — радянський військовий діяч, начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені маршала Говорова, генерал-полковник авіації. Герой Радянського Союзу (28.09.1943). Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1981 роках. Кандидат військових наук.

Біографія

Народився в родині селянина. Закінчив Ітомльську неповну середню школу Ржевського району, потім закінчив Ржевський медичний технікум. Одночасно займався в аероклубі міста Ржева.

У Червоній Армії з 1938 року. У 1938 році закінчив Одеську військово-авіаційну школу пілотів і залишився в ній інструктором-льотчиком. Був командиром ланки в Конотопській, потім в Армавірській військово-авіаційній школі пілотів.

Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Служив командиром ескадрильї 65-го гвардійського винищувального авіаційного полку 4-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 15-ї повітряної армії. Потім був призначений заступником командира авіаційного винищувального полку по льотній підготовці. Воював на Калінінському, Брянському, 1-му і 2-му Прибалтійських, 3-му і 1-му Білоруських фронтах.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Після війни продовжував службу у Військово-Повітряних Силах СРСР.

У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію, у 1960 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

Служив на відповідальних посадах у ВПС СРСР: командир авіаційної дивізії, командир корпусу протиповітряної оборони.

У 1960—1965 роках — 1-й заступник командувача 6-ї окремої Червонопрапорної армії протиповітряної оборони.

У 1965—1973 роках — командувач 6-ї окремої Червонопрапорної армії протиповітряної оборони Ленінградського військового округу.

У 1973 — грудні 1980 року — начальник Військово-інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова у місті Харкові.

У 1981 році вийшов у відставку.

Проживав у Санкт-Петербурзі. Працював завідувачем кафедри Академії цивільної авіації. Був головою об'єднаного комітету ветеранів війни і військової служби — однополчан.

Похований на Нікольському кладовищі у Санкт-Петербурзі.