Куйбіда Віктор Віталійович
Куйбіда Віктор Віталійович — заслужений працівник освіти України, декан факультету фізичного виховання Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат біологічних наук, доктор історичних наук, професор кафедри біології і методики навчання.[1] БіографіяНародився 7 вересня 1959 року в с. Біляни-Шаргородські, Чернівецького; пізніше Могилів-Подільського району; нині знову Чернівецького р-ну, Вінницької області. Батьки Куйбіда Віктор Ларіонович – комбайнер-орденоносець та Куйбіда Онися Станіславівна − колгоспниця; дружина – Куйбіда Тетяна Трохимівна – вчитель-методист гімназії, Відмінник освіти, Заслужений вчитель України; під її керівництвом учень гімназії Губар Олександр став бронзовим призером Всесвітньої олімпіади з біології.[2] У 1994 р. став переможцем конкурсу підручників та навчальних посібників для середньої та вищої школи (2-гранти) за розділом «Екологія» в рамках програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні фонду Дж. Сороса (Нью-Йорк), а в 2001 р. ‒ призером Всеукраїнського конкурсу МОН України на створення підручників, навчально-наочних та навчально-методичних посібників з екології.
Робота Стаж педагогічної роботи Віктора Віталійовича на даний час складає у вищих навчальних закладах освіти III-IV рівнів акредитації 33 роки, у т. ч. в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» 32 роки. Впродовж 1982‒1985 рр. він був аспірантом кафедри генетики і молекулярної біології Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, паралельно упродовж 1983‒1984 рр. працював молодшим науковим співробітником НДЧ (розшифрувати науково-дослідної частини) цього ж вищого навчального закладу. У 1985‒1986 рр. ‒ асистентом кафедри основ сільськогосподарського виробництва, старшим викладачем кафедри хімії та екології Уманського державного педагогічного інституту ім. П.Г. Тичини. У 1987‒1988 рр. ‒ викладачем біохімії, а у 1988‒1989 рр. ‒ старшим викладачем кафедри природничих наук Переяслав-Хмельницького філіалу КДПІ (розшифрувати Київського державного педагогічного інституту) ім. О.М. Горького. З 1989 по 2013 рр. ‒ доцент кафедри природничих наук, біології та методики навчання. Обраний на посаду декана шляхом голосування колективу викладачів та студентів з результатом 95% у 1989 р. Загальний стаж роботи на посаді декана та директора інституту – 30 р. Зокрема у в 1990‒1998 рр. – декан педагогічного факультету цього ж вузу. У 1998‒2002 рр. був деканом факультету підготовки вчителів трудового навчання і біології Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту імені Григорія Сковороди. З 2002 по 2005 рр. ‒ деканом факультету біології та технології виробництва. У 2005‒2006 рр. ‒ деканом природничо-географічного факультету. З 2006 по 2012 рр. – керівником навчально-наукового Інституту фізичного виховання і природознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». З 2012 р. по нинішній час працює деканом факультету фізичного виховання. З 2013 р. ‒ професор кафедри біології та методики навчання.[3] У рамках реалізації наукового напряму з вивчення народних природничих знань ним були створені і введені до навчальних планів нові навчальні дисципліни «Народна ботаніка», «Народна зоологія», «Народне землезнавство», «Народне природознавство», видані навчальні посібники, книги, словники для студентів та вчителів, проведені студентські наукові конференції і круглі столи.Останнім часом (2017–2018 рр.) разом із групою науковців Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України виграли два гранти у конкурсі Державного фонду фундаментальних досліджень. Грант 2017 р. був представлений науково-дослідною роботою за конкурсом № Ф76/ 86-2017 від 01.09 2017 р. «Тварини Червоної книги України в умовах кліматичних змін: сучасний стан та прогноз в контексті розбудови національної природно-заповідної мережі», а в 2018 р. – Ф76/15-2018 від 02.04 2018 р. «Тварини червоної книги України в умовах кліматичних змін: сучасний стан та прогноз в контексті розбудови національної природно-заповідної мережі». Практична значимість виконаної роботи полягає у тому, що започатковано та розроблено методику, яку можна використовувати для отримання аналітичних прогнозів щодо стану та поширення червонокнижних та інших рідкісних видів тварин. Результати будуть використані Національною Комісією з Ведення Червоної книги України, Міністерством охорони навколишнього середовища для розробки заходів щодо збереження рідкісних видів тварин України.
Тема докторської дисертації: «Розвиток природознавства на теренах України в XVII — на початку XXI ст. : витоки, еволюція народної і наукової термінології», захищено в 2012 р. за спеціальністю 07.00.07 — історія науки й техніки з 2013 р. Вчене звання професор кафедри біології і методики навчання присвоєно з 2015 р.[1] ПублікаціїМає 210 наукових публікацій та 9 посвідчень на впроваджені раціоналізаторські пропозиції. Серед них: 7 монографій, 12 посібників та 1 книга з грифом «Рекомендовано МОН України», 8 навчально-методичних посібників, 81 публікація у фахових виданнях, 9 в науковометричній базі Scopus та 1 – Web of Science. Монографії, навчальні та навчально-методичні посібники, енциклопедії, енциклопедичні словники Куйбіди В.В. мають широке практичне застосування. Їх використовують викладачі вищих навчальних закладів України, аспіранти, студенти, старшокласники, вчителі-біологи загальноосвітніх шкіл. У його науковому доробку посібники, книги, енциклопедії, зокрема: «Народна зоологія» (1994), «Народна ботаніка» (1995), «Народне землезнавство: Всесвіт і Земля» (1997), «Словник символів» (1997), «Народне землезнавство: Літосфера і гідросфера» (2000, 2010), «Народне землезнавство: атмосфера, людина і природа, екологія і географічні назви» (2002), «Словник символів культури України» (2002, 2005), «Київщинознавство» (2001, 2007), «Енциклопедичний словник символів культури України» (2013), «Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Київська область» (2013 р.), «Холоднокровні хордові тварини» (2016), «Теплокровні хордові тварини» (2016), «Енциклопедичний словник символів культури України» (2017); монографії – «Екологія і географічні назви» (2002), «Лінгвокультурологія» (2011), «Розвиток природничої науки і термінології в Україні: шлях крізь епохи (XVII –початок XXI ст.) (2012), «Народні дитячі ігри м. Переяслава та його околиць кінця ХІХ–початку XX ст.» (2017), «Народні природничі назви» (2017), «Здоров’я дітей і молоді: безпекові та психолого-педагогічні аспекти» (2018), «ГІС-моделювання поширення вразливих до змін клімату земноводних та плазунів України» (2019); практикуми – з хімії і біохімії (1992), зоології (1993), загальної та колоїдної хімії (2002), біохімії (2004), «Зоологія хребетних» (2008); хрестоматія з екології (1993); методичний посібник з польової практики з зоології (1992) та ін. Публікації зі Scopus та Web of Science Core Collection
Професійні (наукові інтереси)Наукові інтереси: біологічні основи фізичної активності, структурно-функціональна адаптивність людського і тваринного організмів до навантажень, новий підхід у вітчизняному природознавстві з вивчення історії, структури та змістового наповнення народних знань. Примітки
2. https://scholar.google.com.ua/citations?user=M9rXhLYAAAAJ&hl=ru [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.] 3. http://phdpubiolog.zzz.com.ua/people/kujbida.html [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.] |
Portal di Ensiklopedia Dunia