Куликова Марія Василівна

Куликова Марія Василівна
Куликова Марія Василівна
Народилася	17 січня 1917 ; село Маріцино, тепер Івановського району Івановської області, Російська Федерація
Померла	14 квітня 1999 (82 роки) ; Іваново, Росія
Поховання	Балінський цвинтарd
Громадянство	Росія, СРСР, Росія
Національність	росіянка
Діяльність	політична діячка
Партія	КПРС
Нагороди	; ;
	; ; ;

Марія Василівна Куликова (Струнникова) (17 січня 1917(19170117), село Маріцино, тепер Івановського району Івановської області, Російська Федерація — 14 квітня 1999, місто Іваново, Російська Федерація) — радянська діячка, новатор виробництва, помічник майстра прядильного виробництва Івановської фабрики імені Дзержинського. Депутат Верховної ради СРСР 5-го скликання. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 роках. Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960).

Життєпис

Народилася в робітничій родині. Батько і мати працювали на ткацькій фабриці в місті Іваново. Закінчила сільську школу, працювала в колгоспі.

У 1934 році з відзнакою закінчила школу фабрично-заводського учнівства при фабриці імені Дзержинського в місті Іваново. Працювала прядильницею на фабриці імені Дзержинського, брала участь у стахановському русі.

У 1938 році, як кращу прядильницю виробництва, її відправили на навчання до Івановської обласної школи помічників майстрів. У 1940 році закінчила цю школу.

З травня 1940 по 1973 рік — помічник майстра прядильного виробництва Івановської фабрики імені Дзержинського.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1951 році Марія Куликова разом з іншими помічниками майстрів виступила з ініціативою соціалістичного змагання за ударну працю колективу, за досягнення відстаючими ділянками, цехами і бригадами основних техніко-економічних показників передових підприємств.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1960 року в ознаменування 50-річчя Міжнародного жіночого дня, за видатні досягнення в праці і особливо плідну громадську діяльність Куликовій Марії Василівні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1973—1978 роках — заступник директора Івановської фабрики імені Дзержинського з підготовки та виховання молодих текстильників масових професій.

З червня 1978 року — персональний пенсіонер в місті Іваново.

Померла 14 квітня 1999 року. Похована на Алеї почесних громадян на цвинтарі Балино міста Іванова.