Куликов Анатолій СергійовичАнатолій Сергійович Куликов (рос. Анато́лий Серге́евич Кулико́в, народ. 4 вересня 1946 Айгурський, Ставропольськиий край, РРФСР) — радянський та російський військовий та політичний діяч, генерал армії (1995). Заступник голови уряду Російської Федерації (1997—1998), міністр внутрішніх справ та командувач внутрішніх військ МВС. Один з командуючих військ під час подій вересня-жовтня у Москві та першої російсько-чеченської війни. БіогоафіяБрав участь в регулюванні осетинсько-інгуського конфлікті. З грудня 1992 по 1995 — заступник міністра внутрішніх справ — командувач внутрішніх військ МВС. Один з головних та активних учасників протистояння у Москві 1993 на стороні Єльцина та Черномирдіна. Брав участь у бойовоми зіткненні у телебудівлі "Останкіно" 3 жовтня проти анти-єльцинського ополчення. До 6 листопада 1995 році — член Ради по справах козачіства при Президенті Росії. З лютого по липень 1995 році — командучас об'єднанного групування федеральних військ на території Чеченської республіки та один з керівників російських військових під час першої чеченської війни. Під час операції зі звільнення Будьоновська намагався організувати операцію по знищенню чеченських бойовиків, однак останнім вдалось втікти. З липня 1995 — міністр внутрішніх справ[1]. 9 листопада того ж року Указом Єльцина отримав звання генерала армії[2]. Входив до складу Ради безпеки РФ та Ради оборони РФ. В грудні 1999 був обраним депутата Державної думи 3-го скликання та в грудні 2003 в 4-му скликанні від партії Єдина Росія. З травня 2012 року — помічник міністра внутрішніх справ[3]. В грудні 2023 року погрожував та заликав захоплювати Одеську та Миколаївську області для того аби деморалізувати Захід брати Україну до НАТО[4]. Військові звання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
