Приклад кульового сегмента (зафарбований синім). Інша частина кулі також є кульовим сегментом
Кульови́й сегме́нт — частина кулі, відрізана від неї площиною[1]. Поверхнями кульового сегмента є сферичний сегмент і круг, утворений при перетині кулі площиною.
Якщо січна площина проходить через центр кулі, то такі кульові сегменти є однаковими і називаються півкулями.
Властивості тримірних фігур інколи ілюструють прикладами подібних алгебраїчних об'єктів, попри те що геометрично вони відмінні. Наприклад рівняння сфери та площини у тримірному просторі, за сталого значення однієї з координат чи проекції, відповідають рівнянням кола та прямої для двомірного випадку. Тому кажуть що круговий сегмент є двомірним випадком кульового сегмента. З тієї ж причини інколи розглядається багатовимірна, сфероїдна чи еліпсоїдна подоба.
Основні визначення
Основа кульового сегмента — це круг радіуса a, утворений при перетині кулі площиною.
Висота кульового сегмента (h) — найбільша відстань від січної площини (площини основи) до поверхні сегмента.
Залежність між радіусом основи і висотою кульового сегмента має вигляд
.
Об'єм кульового сегмента
Через його параметри
Якщо радіус основи сегмента дорівнює , висота сегмента — , тоді об'єм V кульового сегмента буде[2]
,
Вираз через радіус сферичного сегмента та висоту :
Двомірний випадок
Через радіус сегмента круга та висоту , чи з кутом та радіусом основи :
Останній вираз ілюструє простий зв'язок з об'ємом сектора та його конічною частиною , , . Для тримірного простору такий зв'язок менш очевидний, через те що подобою кута в радіанах є стерадіан, який пов'язаний із плоским аналогом більш складно.
За алгебраїчного використання, коли вираз є проміжним, чи для ілюстрації залежності від параметрів бувають корисні вирази у інтегральній формі:
- інтегрування через висоту
де .
- інтегрування через кут
де
Оптимізація під алгебраїчну простоту на кожному кроці не завжди є оптимальною, оперування загальними виразами може бути корисним у доведеннях через те що вони є параметрами для загальних інваріантів.
Площа сферичної поверхні кульового сегмента
Площа сферичної частини поверхні сегмента (сегмента сфери) дорівнює[2]
або
.
Параметри , і пов'язані співвідношеннями
,
.
Підстановка останньої залежності у перший вираз для обчислення площі дає рівняння