Гора Фудзі часто використовується як культурна інона Японії.
Культурна ікона — людина або артефакт, який ідентифікується представниками культури як подання їхньої культури. Процес ідентифікації є суб'єктивним, і «ікони» оцінюються за мірою, до якої їх можна розглядати як справжній символ даної культури. Коли люди сприймають культурну ікону, вони пов'язують її зі своїм загальним уявленням про представлену культурну самобутність[1]. Також ікони можна визначити як автентичне представлення практик однієї культури іншою[2].
У масовій культурі термін «ікона» використовується для опису широкого кола людей, місць і речей. Деякі дописувачі вважають, що цим словом зловживають.
Цінності, норми та ідеали, представлені культурною іконою, відрізняються серед людей, які ототожнюють себе з нею, і тим паче серед тих, хто може інтерпретувати культурні ікони як символи зовсім інших цінностей. Наприклад, яблучний пиріг є культурною іконою Сполучених Штатів, але його значення у різних американців різне.
Національні символи можуть стати мішенями для тих, хто виступає проти режиму або критикує його, наприклад, для натовпу, який руйнував статуї Леніна в Східній Європі після падіння комунізму[10] або спалює американський прапор на знак протесту проти дій США за кордоном[11].
Релігійні ікони також можуть стати культурними іконами в суспільствах, де релігія та культура тісно переплетені, наприклад зображення Мадонни в суспільствах із сильною кафоличною традицією[12].
Критика
Опис чогось як «культового» чи «ікони» стало дуже поширеним у популярних ЗМІ та Інтернеті. Це викликало критику з боку деяких дописувачів[13]. Наприклад, автор у Liverpool Daily Post називає «ікону» «словом, від якого моє тіло мурашиться», і словом, яке «використовується для опису майже будь-чого»[14]. Марк Ларсон з Christian Examiner назвав слово «культовий» (англ.iconic) надто вживаним, знайшовши понад 18 000 випадків його вживання тільки в новинах, а також ще 30 000 випадків вживання «ікони» (англ.icon)[15].
↑Motley, Carol M.; Henderson, Geraldine Rosa (1 березня 2008). The global hip-hop Diaspora: Understanding the culture. Journal of Business Research. Cross-Cultural Business Research. 61 (3): 243—253. doi:10.1016/j.jbusres.2007.06.020.
↑Truman, Emily (2017). Rethinking the Cultural Icon: Its Use and Function in Popular Culture. Canadian Journal of Communication. 42 (5): 829—849. doi:10.22230/cjc.2017v42n5a3223. S2CID148775748. What constitutes a 'cultural icon' in twenty-first-century North American popular culture? All of the following have been attributed to this status in academic literature: Shakespeare, Oprah, Batman, Anne of Green Gables, the Cowboy, the 1960s female pop singer, the horse, Las Vegas, the library, the Barbie doll, DNA, and the New York Yankees
↑Jenkins, Simon (October 2005). Godson, Dean (ред.). Replacing the Routemaster(PDF). с. 7. Архів оригіналу(PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
↑Anthony B Pinn; Benjamin Valentin, ред. (2009). Creating Ourselves, African Americans and Hispanic Americans on popular culture and religious expression. Duke University Press.
Biedermann, Hans (1994). Dictionary of Symbolism: Cultural Icons and the Meanings Behind Them. Meridan.
Brooker, Will (2001). Batman Unmasked: Analysing a Cultural Icon. Continuum.
Edwards, Peter; Enenkel, Karl; Graham, Elspeth, ред. (2011). The Horse as Cultural Icon: The Real and the Symbolic Horse in the Early Modern World. Brill.
Foudy, Julie; Leslie Heywood; Shari L Dworkin (2003). Built to Win: The Female Athlete as Cultural Icon. University of Minnesota Press.
Gilbert, Erik (2008). The Dhow as Cultural Icon. Boston University.* Heyer, Paul (2012). Titanic Century: Media, Myth, and the Making of a Cultural Icon. Praeger.
Heyer, Paul (2012). Titanic Century: Media, Myth, and the Making of a Cultural Icon. Praeger.
Meyer, Denis C. (2010). Cles Pour la France en 80 Icones Culturelles. Hachette.
Nelkin, Dorothy; M Susan Lindee (2004). The DNA Mystique: The Gene as a Cultural Icon. University of Michigan Press.
Reydams-Schils, Gretchen J (2003). Plato's Timaeus as Cultural Icon. University of Notre Dame Press.