Кулягін Андрій Олександрович

Кулягін Андрій Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження3 вересня 1992(1992-09-03)
Носи Шишацького району
Смерть21 липня 2014(2014-07-21) (21 рік)
Піски
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Андрі́й Олекса́ндрович Куля́гін (1993—2014) — старший солдат Збройних сил України, механік-водій, 93-тя бригада, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1993 року в селі Носи Шишацького району Полтавської області. Закінчив школу у Воскобійниках; проходив строкову військову службу, по тому працював робітником у СТОВ «Воскобійники».

30 квітня 2014-го мобілізований Шишацьким районним військовим комісаріатом.

21 липня 2014 року в боях за Піски екіпаж танка, яким командував капітан 93-ї окремої механізованої бригади Лавренко Олександр Миколайович, у складі танкової роти за підтримки механізованого взводу вів бій, щоб захопити і знищити опорний пункт терористів. Діставши бойовий наказ, екіпаж танка Лавренка — до складу входили військовослужбовці за призовом навідник молодший сержант Олександр Вохромеєв та механік-водій Андрій Кулягін — у голові колони вийшов на блокпост терористів. Там танкісти потрапили в засідку, зав'язався бій. Терористи на блокпосту розмістили два танки та кулеметні розрахунки, позаду розташовані мінометна батарея та снайперські позиції.

Прямим пострілом з танка Лавренка вражено один з танків терористів, наступними пострілами знищені кулеметні розрахунки та 2 автобуси терористів. Терористи почали мінометний обстріл, екіпаж БМП-2, що йшла в колоні за танком, здійснює евакуацію поранених військовиків. Танкісти захопили блокпост і прикривали дії механізованого підрозділу й евакуаційної групи вогнем танкової гармати й кулемета.

Терористи почали контратакувати, танк капітана Лавренка першим рушив на ймовірний рубіж атаки, знищив 2 мінометні обслуги терористів та значно відірвався від основних сил.

Ухиляючись від вогню противника, бойова машина маневрувала й потрапила на фугас, Вохромєєв і Кулягін загинули. Капітан Лавренко, важко поранений, не здався ворогу та не допустив захоплення танка, підірвавши себе. Завдяки діям екіпажа вдалося не допустити контратаки підрозділу терористів «Кальміус» — це дало змогу підрозділам групи 93-ї бригади закріпитись та виконати бойове завдання.

Похований у Воскобійниках.

Без Андрія лишились батьки й двоє братів.

Нагороди та вшанування

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (2 квітня 2017; посмертно)
  • в школі у Воскобійниках відкрито меморіальну дошку Андрію Кулягіну
  • почесний громадянин Шишацького району (30 березня 2016; посмертно).

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya