Кулєшов Павло Миколайович (вчений-зоотехнік)

Кулєшов Павло Миколайович
Кулєшов Павло Миколайович
Народився	15 (27) серпня 1854 ; Малоархангельськ, Орловська губернія, Російська імперія
Помер	5 жовтня 1936 (82 роки) ; Москва, СРСР
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	Російська імперія; РСФРР; СРСР
Діяльність	науковець, викладач університету, зоотехнік, публіцист, livestock and dairy producers
Галузь	тваринництво, animal productiond, зоотехнія і публіцистика
Alma mater	Харківська державна зооветеринарна академія і Петровська сільськогосподарська академія
Вчителі	Черноп'ятов Ілля Микитович
Знання мов	російська
Членство	Академія наук СРСР
Нагороди
	Роботи у Вікіджерелах; ; ;

Павло Миколайович Кулєшов (15 [27] серпня 1854, Малоархангельськ, Орловська губернія — 5 жовтня 1936, Москва) — російський вчений-тваринник; професор, член-кореспондент АН СРСР (1928, перший з зоотехніків). Вважається одним з основоположників російської зоотехнічної науки^[3].

П. Н. Кулєшов першим у Росії розробив метод оцінки конституції сільськогосподарських тварин, запропонував свою оригінальну класифікацію типів конституцій тварин. Зробив помітний внесок у розвиток теорії племінної роботи з сільськогосподарськими тваринами і практичних методів поліпшення якостей тварин, що розводяться, а також виведення нових порід сільськогосподарських тварин.

Життєпис

Народився у збіднілій дворянській родині.

Закінчив Харківську гімназію і Харківський ветеринарний інститут зі ступенем ветеринарного лікаря (1875). У січні 1876 року вступив у Петровську землеробську і лісову академію, яку закінчив у червні 1879 року зі ступенем кандидата сільського господарства. У цьому ж році став доцентом кафедри приватної зоотехнії академії. Був відряджений стажуватися з зоотехнії за кордон; був у Німеччині, Франції, Швейцарії, Великій Британії, США. Після повернення через три роки (1882) став читати в Петровської академії курс приватної зоотехнії; в 1883 році був обраний завідувачем кафедри приватного тваринництва академії. У 1888 році захистив магістерську дисертацію «Наукові і практичні підстави добору племінних тварин у вівчарстві» і затверджений у 1889 році екстраординарним професором академії, де працював до її закриття в 1894 році.

Довгий час працював у комітетах скотарства і вівчарства Московського товариства сільського господарства.

Після революцій 1917 року викладав у Тамбовському університеті; в 1921-1929 роках був професором кафедри конярства Московського вищого зоотехнічного інституту^[4]^[5].

Похований на Дорогомиловском цвинтарі. У зв'язку з ліквідацією цвинтаря могила в 1945 році перенесена на третю ділянку Востряковського цвинтаря^[6].

Заслужений діяч науки РРФСР.

Наукова діяльність

Основні наукові роботи присвячені племінному розведенню сільськогосподарських тварин, вивчення їх екстер'єру, розвитку вчення про конституції. Обґрунтував гомогенний підбір (парування однотипних тварин) як метод підвищення гомозиготності стада і народжуваності з більшою гарантією препотентних тварин (здатних з будь-якими партнерами давати потомство, схоже на себе); був прихильником використання інбридингу в розведенні тварин. Відводив велику роль схрещуванню місцевої худоби з поліпшуючими породами. Вивів новий тип тонкорунних овець - новокавказский меринос. Запропонував використовувати породу рамбульє для поліпшення тонкорунного вівчарства. На цій основі пізніше були виведені асканійська тонкорунна (М. Ф. Івановим), кавказька тонкорунна та ставропольська породи.

Засновник зоотехнічної наукової школи. В числі його учнів М. І. Придорогін, І. І. Калугін, І. О.Широких, С. В. Давид, Н. В. Петров; а також В. М. Юдін, О. А. Іванова, Г. Р. Литовченко, Б. В. Волкопялов та ін.

Пам'ять

У Москві на навчальному корпусі Московської сільськогосподарської академії імені К. А. Тімірязєва (Тимірязєвська вулиця, будинок № 54), де П. Н. Кулешов вчився і працював з 1875 по 1894 рік, встановлена меморіальна дошка.

Вибрана бібліографія

П. Н. Кулешов — автор 270 наукових робіт з усіх галузей тваринництва, в їх числі підручники для сільськогосподарських вузів: «Конярство» (СПб., 1888; 9-е изд. — М-Л., 1933); «Свинарство» (СПб., 1888; 10-е изд. — М., 1930)^[7]; «Велика рогата худоба» (СПб., 1888; 7-е изд. — М-Л., 1931); «Вівчарство» (СПб., 1888; 6-е изд. — М., 1925). Він також автор численних посібників з різних галузей тваринництва:

«К вопросу о фальсификации коровьего масла» («Известия Петровской Акд.», 1878, вып. I.);
«Отношение удойного веса к живому» («Известия Петровской Акд.», 1879, вып. I);
Мазаевское овцеводство / [Соч.] П. Кулешова и Н. Петрова. — СПб.: тип. В. Демакова, 1896. — 38 с.;
Молочное хозяйство: Практ. руководство… / Д-р фон Кленце; Пер. с нем. под ред. П. Н. Кулешова. — СПб.: А.Ф. Девриен, 1887. — 220 с.;
«Учебник частного животноводства и скотоврачевания — свиноводство», 1888;
«Die Schadel der rothen kalmuckischen Rinder-Rasse», 1888 (Бюллетень Московского Общества испытателей природы, а потом в Журнале сельского хозяйства и лесоводства);
«Научные и практические основания подбора племенных животных в овцеводстве» (М., 1890; магистерская диссертация);
«Настоящее положение нашего тонкорунного овцеводства и меры к его улучшению». — СПб., [1890];
«Тренировка рысаков» (перевод с англ.) 1892;
«Тонкорунное овцеводство» (1894);
«Мазаевская овца» (1896);
«Скотоводство на севере и юге России 1900 г.» (публичные лекции в Петербурге);
«Рабочая лошадь» (1912);
«Породы грубошерстных овец» (1914);
«Рабочая лошадь» (М., 1923);
Доклад на тему «Породы домашних животных в исторической последовательности их развития», «Всероссийское совещание по животноводству и коневодству», 7 — 14 апреля 1926 года, Москва;
«Руководство по определению возраста сельскохозяйственных животных по зубам» — 2 изд. // П. Н. Кулешов и А. С. Красников. — [М.], 1928, переиздано в 1931;
«Методы племенного разведения домашних животных» (1922—1932);
«Породы домашних животных в исторической последовательности их развития» (1926);
«Выбор по экстерьеру лошадей, скота, овец и свиней» — 3 изд. — М., 1937;
«Теоретические работы по племенному животноводству» — М., 1947;
Избранные работы. — М., 1949.