Кулібаба-Бухов Віктор Анатолійович

Кулібаба-Бухов Віктор Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження4 лютого 1979(1979-02-04)
Сутиски
Смерть7 жовтня 2014(2014-10-07) (35 років)
смт Донецький
ПохованняТиврівський район Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Ві́ктор Анато́лійович Куліба́ба-Бу́хов (1979—2014) — рядовий, Національна гвардія України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1979 року в смт Сутиски (Тиврівський район, Вінницька область). Після закінчення школи у рідному селищі, 1997 року пішов на строкову військову службу. Захворів, переніс хірургічну операцію і був звільнений у запас. Працював у охоронній фірмі — на посадах охоронця, начальника зміни, начальника відділу. Мав спеціальність, пов'язану із торгівлею. 2002 року одружився.

Добровільно пішов на службу в кінці серпня 2014-го,[1] стрілець-гранатометник, Вінницький полк Західного ОТО. 1 жовтня підрозділ рушив до зони бойових дій, несли службу на блокпостах під Слов'янськом.

7 жовтня 2014-го в другій половині дня був смертельно поранений на 29-му блокпості поблизу смт Донецький[1] — накрив своїм тілом побратима під час мінометного обстрілу, вчиненого терористами. Тоді ж були поранені ще два вояки.[2]

Вдома залишились дружина Галина Миколаївна та син Андрій 2003 р.н., два молодші брати.

Похований у Сутисках 10 жовтня 2014 року з військовими почестями.

Нагороди і вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
  • 12 травня 2017 на території військової частини 3008 Національної гвардії України, що дислокується у місті Вінниця, урочисто відкрили меморіал військовослужбовцям цієї частини, які загинули під час військових дій на сході України.[3]
  • Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 4, ряд 3, місце 28
  • Наказом Міністра внутрішніх справ України № 444 від 16 квітня 2015 року його ім'я занесено до Книги пам'яті загиблих працівників органів внутрішніх справ України
  • Наказом командувача Національної гвардії України № 428 від 10 листопада 2014 року його ім'я занесено до списку особового складу батальйону оперативного призначення вінницького полку Західного ОТО НГУ.

Джерела

Примітки

  1. а б Цензор.НЕТ. О винницком добровольце, погибшем на Бахмутке. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. У Вінниці загиблих в АТО гвардійців увіковічили в меморіалі. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 17 травня 2017.


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya