Кулініч Андрій Григорович

Кулініч Андрій Григорович
Кулініч Андрій Григорович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	3 жовтня 1992; Новоград-Волинський
Смерть	18 лютого 2015 (22 роки); Луганське
Поховання	Звягель
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Савур-Могилу (2014); Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Григо́рович Кулі́ніч (3 жовтня 1992(19921003) — 18 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Закінчив 9 класів ЗОШ № 7, 2010-го — Новоград-Волинське ВПУ, спеціальність токар. У 2011—2012 роках пройшов строкову службу. Працював у Державному підприємстві «Новоград-Волинське ДЛМГ». Любив малювати, захоплювався різьбярством.

Мобілізований 18 березня 2014-го, солдат, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.

Вийшов з оточення біля Савур-могили. Під Красним Лучем ледь не потрапив до полону — БМП була заблокована пошкодженим танком, вирвалися з боєм.

Був поранений у голову під час виконання бойового завдання під Луганським біля Дебальцевого. При транспортуванні до лікарні санітарна машина потрапила під обстріл, Андрій загинув.

28 лютого 2015-го похований у Новограді-Волинському, на кладовищі в мікрорайоні «Дружба».

Без Андрія лишились батьки Лілія Степанівна й Григорій Станіславович, сестра Анастасія.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
26 травня 2017 року на будівлі Новоград-Волинського вищого професійно-технічного училища урочисто відкрито та освячено меморіальні дошки на честь випускників Аки Камбарова та Андрія Кулініча.