Купріянов Ігор Терентійович

Купріянов Ігор Терентійович
Народився	29 жовтня 1937(1937-10-29) Вінниця
Помер	10 червня 2015(2015-06-10) (77 років) Запоріжжя
Громадянство	СРСР →  Україна

Купрія́нов Ігор Терентійович (29 жовтня 1937, Вінниця — 10 червня 2015, Запоріжжя) — літературний критик, літературознавець, історик літератури, філософ, кандидат філологічних наук (1971), член НСПУ (1995).^[1]

Народився 29 жовтня 1937 року у Вінниці в родині педагогів.

У 1962 році закінчив історично-філологічний факультет Луцького педагогічного інституту. Працював учителем. У 1970 році закінчив аспірантуру при Київському педагогічному інституті, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Працював у Вінницькому педінституті.

З 1973 по 1988 — доцент Київського університету і старший науковий співробітник Інституту літератури АН УРСР. З 1989 по 2008 — доцент у Запорізькому університеті, з 1990 по 1993 — засновник і завідувач кафедри українознавства.^[1][2]

Помер 10 червня 2015 року Запоріжжі після тяжкої хвороби.^[3]

У некролозі на сайті ЗНУ, зазначено, що Ігор Терентійович «був високо інтелігентною людиною, талановитим вченим, добрим другом, вчителем, наставником, великим українцем, який глибоко переживав за долю України»^[3].

Досліджував українсько-російські літературні зв'язки кінця 19 — початку 20 сторіччя, творчість російських письменників України. Вперше оприлюднив деякі вірші, листи і нотатки П. Куліша, Марка Вовчка, Я. Що­голіва, О. Кониського, І. Франка, В. Брюсова, О. Толстого, М. Грушевського, С. Черкасенка, М. Рильського, М. Зерова та інших. Співавтор книг «Літературно-мистецька Вінниччина» (О., 1969), «Історія українсько-росій­ських літературних зв’язків» (у 2-х т., т. 1, 1987), «Русские советские писатели Украины» (1991), низки статей в УЛЕ; упорядник книг «Русские советские поэты Украины» (1987), «Волошин М. Киммерия» (1990; усі — Київ), «Письменники Запорізького краю» (З., 2002).^[1]

Йому належать праці про спорідненість ідейно-естететичних поглядів російських та українських майстрів слова, про творчість М. Некрасова, Марка Вовчка, М. Горького, В. Брюсова, М. Волошина, О. Блока, О. Толстого, М. Рильського, Л. Вишеславського та інших^[4].

Його критичні статті та рецензії з 1962 року друкували в альманахах, збірниках, журналах та газетах. Автор монографій: «Формирование поэтической личности Максимилиана Волошина» (1971), «Судьба поэта: (Личность и поэзия Максимилиана Волошина) (1978, 1979), «Леонид Вышеславский: Очерк жизни и творчества» (1984), «Поэзия И. Франко в русских переводах конца XIX — начала XX в.» (1992), «Поэзия Леонида Вышеславского» (1993), «Одержимый любовью: Очерк жизни и творчества М. Ласкова» (1997), «Джерела» (1997). Автор філософських праць «Апейрон — сутнісна основа існування людської цивілізації» (2002, 2003) і «Теорія чистого ума» (2004, 2005; у співавторстві з В. Дорошкевичем), «Откровения гуру» (2008), «Этюды о загадочных проблемах мировой философии» (2009, у співавторстві з В. Дорошкевичем).^[3]

Праці письменника і вченого охоплювали широке коло питань, для нього характерне звернення до невирішених або маловивчених проблем, його праці ввели у науковий обіг великий обсяш фактичного матеріалу. Літературно-критичні та історико-літературні праці вченого відзначені глибоким аналізом проблем, точною звіреністю фактів, високою філологічною культурою. Автор має свій підхід до аналізу художніх явищ, неповторну манеру викладу матеріалу, свій стиль.^[2]

• Обласна літературна премія імені В. Ліс­няка (1998).^[1]

1. ↑ ^{а б в г} О. О. Стадніченко. Купріянов Ігор Терентійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
2. ↑ ^{а б} Стадніченко О. Ігор Купріянов // Письменники Запорізького краю. — Запоріжжя: Хортиця, 2002. — С. 250—253. — ISBN 966-7748-38-3.
3. ↑ ^{а б в} Висловлюємо співчуття - ЗНУ. www.znu.edu.ua (укр.). Процитовано 15 січня 2025.
4. ↑ О. Н. Мушкудіані. КУПРІЯНОВ Ігор Терентійович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1995. — Т. 3 : К—Н. — С. 106. — 496 с. — ISBN 5-88500-023-9.

• О. О. Стадніченко. Купріянов Ігор Терентійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
• О. Н. Мушкудіані. КУПРІЯНОВ Ігор Терентійович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1995. — Т. 3 : К—Н. — С. 106. — 496 с. — ISBN 5-88500-023-9.
• Стадніченко О. Ігор Купріянов // Письменники Запорізького краю. — Запоріжжя: Хортиця, 2002. — С. 250—253. — ISBN 966-7748-38-3.

• Купріянов Ігор Терентійович // Письменники України: біобібліогр. довідник / упоряд. В. Павловська [та ін.]; ред. Г. Лукова. — К.: Український письменник, 2006. — С. 218. — 514 с.: фот. — ISBN 966-579-190-7.
• Купріянов Ігор Терентійович // 3-над Божої ріки: літературний біобібліографічний словник Вінниччини. — 2001. — С.191.
• Ігор Терентійович Купріянов: Бібліогр. покажч. — З., 1997.
• Стадніченко О. Закоханий у літературу: (Ігор Купріянов — критик і літературознавець) // Вісн. Запоріз. університету. Філос. на­­уки. — 2007. — № 2.