Курилович Віталій Іванович

Віталій Іванович Курилович
Майор
Загальна інформація
Народження	18 грудня 1973(1973-12-18) м. Тернопіль, Україна
Смерть	29 травня 2014(2014-05-29) (40 років) м. Слов'янськ, Донецька область, Україна
Поховання	Тернопіль
Alma Mater	НА НГУ
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	4-й полк НГУ, в/ч 3024
Війни / битви	Війна на сході України Бої за звільнення Слов'янська
Командування
Начальник групи бойової та спеціальної підготовки
Нагороди та відзнаки
Курилович Віталій Іванович у Вікісховищі

Віталій Іванович Курилович (18 грудня 1973, м. Тернопіль, Україна — 29 травня 2014, м. Слов'янськ, Україна) — український військовий, майор Національної гвардії України. Начальник групи бойової та спеціальної підготовки.

Народився 18 грудня 1973 року в місті Тернополі. Навчався у школі № 11, після переїзду родини в район «Східний» продовжив навчання у Тернопільській загальноосвітній школі № 14. Грав на гітарі, акордеоні, займався спортом.

З 1991 року проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України. На строкову військову службу призивався у Закарпатську область, в музичну роту, але він не захотів, — сказав, що піде тільки у внутрішні війська. Після строкової служби вирішив обрати професію військового і залишився служити за контрактом. Починаючи з 1993 року служив у військовій частині 3024 в Павлограді, — 4-й полк охорони особливо важливих державних об'єктів. Закінчив заочне відділення автотехнічного факультету Академії внутрішніх військ України. 01.03.2005 року наказом КВВ МВС України присвоєно звання «майор»^[1]. За 22 роки служби в Павлоградському полку пройшов шлях від солдата до начальника групи бойової та спеціальної підготовки.

Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області. Близько 12:30, поблизу Слов'янська, після розвантаження продуктів харчування на 4-й блокпост та проведення ротації особового складу, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебував майор Курилович. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу і генерал-майора Сергія Кульчицького, та шість представників спецпідрозділу МВС України (колишній спецпідрозділ «Беркут»)^{[2][3][4][5][6]}.

Похований 31 травня в Павлограді. 23 грудня 2015 перепохований у Тернополі^[7].

Залишились батьки, дружина та двоє синів: 19-літній Дмитро і 10-річний Владислав.

• нагрудний знак «За зразкову службу» 1 та 2 ступеня,
• медаль «10 років внутрішнім військам МВС України»,
• медаль «20 років внутрішнім військам МВС України»,
• орден «За мужність» III ступеня.
• Орден «За мужність» І ступеня (20 червня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу (посмертно)^[8]
• почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)^[9];
• «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[10].
• орден «Сталевий хрест непереможних» (2 грудня 2021, посмертно)^[11]
• навічно зарахований до списку особового складу військової частини 3024 Національної гвардії України^[12].
• 24 жовтня 2014 року в Павлограді відкрито пам'ятну дошку полеглим в боях павлоградцям. Там викарбувані імена: Абросімов Андрій Вікторович, Каменєв Денис Сергійович, Колесник Андрій Михайлович, Курилович Віталій Іванович, Тафійчук Сергій Володимирович^[13]

• Список тернопільців, які загинули під час АТО
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)

• Дахновська, Т. І в Тернопіль прийшла лиха звістка… / Тетяна Дахновська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 57 (18 лип.). — С. 3 — (Вічна пам'ять).
• Зламали крила в «Градовій алеї»: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 4.
• Майор Курилович Віталій Іванович [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт НГУ.
• Курилович Віталій Іванович [Архівовано 3 липня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.

• Курилович Віталій Іванович у соціальній мережі «ВКонтакті»
• Павлоград попрощався з іще одним Героєм… [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // Региональный портал. — 2014. — 31 травня.
• День, коли гвардійці не ховатимуть сліз… // Газета «Ратник» — 2014. — № 16 (31 трав.).
• «Ми все одно виженемо цю банду» [Архівовано 22 листопада 2014 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 13 липня.