Куроп'ятник Віктор Миколайович

Віктор Куроп'ятник
Віктор Куроп'ятник;
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	16 листопада 1973; Аджамка
Смерть	13 грудня 2018 (45 років); Гнутове
Поховання	Рівненський цвинтарd
Військова служба
Роки служби	2015—2016; 2018
Приналежність	Україна
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Микола́йович Куроп'я́тник (16 листопада 1973(19731116) — 13 грудня 2018) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєпис

Народився 1973 року в селі Аджамка (Кропивницький район, Кіровоградська область), там же здобув середню освіту; навчався в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті на тракториста-машиніста. На «відмінно» закінчив Кіровоградську школу ДТСААФ — за фахом спеціаліста АСО. Військову строкову службу пройшов в ракетних військах стратегічного призначення. Від 2005 року мешкав у Кропивницькому; з 2007-го працював у ТОВ «Залізобетонні вироби М-400» — моторист бетонозмішувального обладнання та оператор-моторист електропневмонасосів.

З 8 травня 2015 по 20 липня 2016 року служив за мобілізацією, 501-й батальйон 36-ї бригади, командир 3-го відділення 1-го штурмового взводу 3-ї десантно-штурмової роти. Від квітня 2017-го працював у ТОВ «Агроліга Трейд». 21 жовтня 2018 року підписав контракт; старший сержант, командир десантно-штурмового відділення 1-го взводу 8-ї роти 3-го батальйону 79-ї бригади.

13 грудня 2018-го загинув вдень під час обстрілу поблизу села Гнутове: куля снайпера влучила в голову.

17 грудня 2018 року похований на Алеї Почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища Кропивницького; у місті оголошено День жалоби.^[2]

Без Віктора лишились дружина та троє синів.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].
31 травня 2019 року на фасаді рідної школи Віктора, яку він закінчив у 1990 році, йому було відкрито меморіальну дошку^[4].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 13 грудня^[5]^[6].