Навчався в гімназії в Поті, потім в школі «Кавказького товариства заохочення художників» (1914—1915), в школі живопису та малювання Миколи Скліфосовського[3] (1915) в Тбілісі.
У 1916 році добровольцем вступив на військову службу. Учасник війни за незалежність Грузії (1921). Після поразки захисників незалежності був в ув'язненні в Метехському замку.
На початку 1920-х працював в редакції сатиричного журналу «Ніалгі» («Крокодил», Тбілісі).
1930 році став співзасновником асоціації революційних художників Грузії «Сарма»[4].
З 1943 року жив і працював у Тбілісі, викладав в Тбіліській академії мистецтв, з 1946 року — професор, з 1959 по 1972 рр. — ректор Академії мистецтв.
Він був людиною незвичайною енергії, талановитим організатором, великим дипломатом, великим майстром композиції, він зумів не тільки відстояти статус Тбіліської академії мистецтв, яку ось-ось хотіли позбавити цього статусу і фактично анулювати, а й побудувати восьмиповерховий будинок, яке стало новим корпусом будівлі академії, і відкрив там нові факультети.
Його ім'я носить вулиця Аполлона Кутателадзе в Тбілісі.
Творчість
Автор історичних полотен: «Товариш Сталін — керівник демонстрації батумських робочих в 1902 році»[5],
«Розмова товариша Сталіна з селянами-аджарці в 1902 г.»[6],
«Серго Орджонікідзе закликає горців стати на захист міста Грозного»[7], 1938 Обласний краєзнавчий музей, Черкеськ;
«Полювання цариці Тамари», 1970
і побутових картин:
«Радісний урожай», 1953, Музей мистецтв Грузії, Тбілісі,
«На чайних плантаціях Грузії» (1957),
«Збір винограду» (1961),
«Дружба» (1967) а також пейзажів і портретів.
Виставки
Виставка картин Асоціації революційних художників Грузії «Сарма», 1931 року в Тбілісі[8]
«П'ятнадцять років робітничо-селянської Червоної Армії», Москва, 1933
«Робітничо-Селянської Червоної Армії двадцять років», Москва, 1938
«Індустрія соціалізму», Москва, 1939
«Всесоюзна художня виставка», Москва, 1946, 1947, 1955
