Кутирьов Олексій Михайлович
Олексій Михайлович Кутирьов (березень 1902, місто Пенза, тепер Російська Федерація — 25 липня 1969, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Мурманського і Свердловського обласних комітетів ВКП(б), голова Чкаловського облвиконкому. Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради СРСР 2—4-го скликань. ЖиттєписНародився в березні 1902 року в селянській родині. У квітні — грудні 1919 року служив у Червоній армії: червоноармієць, ад'ютант командира окремого батальйону особливої продовольчої комісії 9-ї армії РСЧА на Південному фронті. У грудні 1919 — квітні 1921 року — польовий ад'ютант командира 215-го окремого батальйону військ Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК), польовий ад'ютант командира 31-го окремого батальйону військ ВЧК. З квітня по серпень 1921 року працював у господарстві батьків у селі Варваровка Чембарського повіту Пензенської губернії. У серпні 1921 — липні 1922 року — керуючий справами Пензенського губернського комітету комсомолу (РКСМ). У липні — грудні 1922 року — курсант 7-ї Самарської військово-інженерної школи. У грудні 1922 — травні 1923 року — інструктор Пензенського губернського комітету комсомолу (РКСМ). У травні 1923 — жовтні 1925 року — голова Бюро юних піонерів Пензенського губернського комітету комсомолу. У жовтні 1925 — квітні 1926 року — голова Бюро юних піонерів Плужнівського районного комітету ЛКСМ України Шепетівського округу. У квітні — грудні 1926 року — представник Шепетівського окружного комітету ЛКСМ України в Шепетівській окружній Спілці споживчих товариств. У грудні 1926 — липні 1928 року — інструктор Муромської районної Спілки споживчих товариств Владимирської губернії. У липні 1928 — березні 1931 року — слухач Ленінградських вищих практичних кооперативних курсів, економіст. Член ВКП(б) з серпня 1928 року. У червні 1931 — вересні 1932 року — старший інструктор, заступник завідувача організаційного відділу, завідувач сектора капітального будівництва транспортної секції Центральної Спілки споживчих товариств СРСР. У вересні 1932 — вересні 1933 року — помічник директора, заступник начальника Управління робітничого постачання Ярославського гумоазбестового комбінату. У вересні 1933 — лютому 1938 року — заступник начальника політичного відділу, заступник директора машинно-тракторної станції імені Молотова по політичній частині Абдулінського району Оренбурзької області. У лютому — грудні 1938 року — начальник політичного відділу м'ясорадгоспу ОДПУ Абдулінського району Оренбурзької області. У грудні 1938 — лютому 1939 року — 1-й секретар Абдулінського районного комітету ВКП(б) Чкаловської області. У лютому 1939 — березні 1940 року — 3-й секретар Чкаловського обласного комітету ВКП(б). У березні 1940 — лютому 1944 року — 1-й секретар Орського міського комітету ВКП(б) Чкаловської області. 17 лютого 1944 — лютий (офіційно 27 червня) 1945 року — голова виконавчого комітету Чкаловської обласної ради депутатів трудящих. У лютому — квітні 1945 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б). У квітні 1945 — травні 1950 року — 1-й секретар Мурманського обласного комітету ВКП(б) та 1-й секретар Мурманського міського комітету ВКП(б). У травні — липні 1950 року — інспектор ЦК ВКП(б). У липні 1950 — 25 вересня 1952 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б). 25 вересня 1952 — 3 грудня 1955 року — 1-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС. У грудні 1955 — квітні 1956 року — в резерві ЦК КПРС. У квітні 1956 — 29 травня 1957 року — 1-й заступник міністра рибної промисловості СРСР. 29 травня 1957 — січень 1960 року — голова Ради народного господарства Калінінградського економічного адміністративного району. З січня 1960 року — персональний пенсіонер союзного значення. Помер 25 липня 1969 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
