Куць Олексій Маркович

Куць Олексій Маркович
Куць Олексій Маркович
Народився	11 лютого 1926 ; Артемівка, Печенізький район, Харківська область
Помер	29 серпня 2015 (89 років) ; Харків, Україна
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	політолог, філософ, викладач університету
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Вчене звання	професор[d]
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Учасник	Друга світова війна
Нагороди
	; ; ;

Олексій Маркович Куць (нар. 11 лютого 1926, с. Артемівка, Печенізького району Харківської області — 29 серпня 2015) — український політолог, доктор філософських наук, професор, учасник Другої світової війни, нагороджений орденами Вітчизняної Війни І ступеня та Червоної Зірки.

Біографія

Олексій Куць народився 11 лютого 1926 року у селі Артемівка на Харківщині.

Брав участь у бойових діях під час німецько-радянської війни. Був нагороджений орденами Вітчизняної Війни І ступеня та Червоної Зірки, багатьма медалями.

У 1956 році закінчив Харківський державний університет імені О. М. Горького, після закінчення якого працював у школах Зміївського району Харківської області — вчителем Геніївської середньої школи, був директором Великогомільшанської (1958—1959) та Соколівської (1959—1971) шкіл.

Кандидатська дисертація була присвячена проблемам радянсько-чехословацьких, українсько-чеських та українсько-словацьких відносин.

Від 1970 року викладає у Харківському університеті. З 1991 — професор кафедри політології філософського факультету.

У 1986 році отримав ступінь доктора філософських наук. У 1988 році отримав звання професора.

Олексій Куць є засновником обласного відділення Товариств зв'язків «Україна — Чехія» і «Україна — Словаччина». Брав участь в організації створення Музею радянсько-чехословацької дружби, музею в селі Соколове. За співробітництво в царині зв'язків України, Чехії, Словаччини удостоєний премії імені Зденека Неєдли, відзначений нагородами цих країн.

Помер 29 серпня 2015 року^[2].