Кучерявий Сергій Васильович
Сергі́й Васи́льович Кучеря́вий (нар. 4 серпня 1984, с. Павлівка, Солонянський район Дніпропетровська область — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, молодший сержант Збройних сил України. ЖиттєписСергій Кучерявий народився в селі Павлівка Солонянського району Дніпропетровської області. Закінчив 9 класів Павлівської школи, у 1999—2001 продовжив навчання в Новопокровській гімназії. Працював у КСП села Павлівка. З 2002 по 2004 рік проходив строкову військову службу в Дніпропетровській десантній бригаді. Після демобілізації працював охоронцем в «Обленерго» (м. Дніпро). 2005 року одружився. У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 року мобілізований на захист Батьківщини. Молодший сержант, головний сержант взводу — командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область. Обставини загибелі13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство. 14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту. Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». Внаслідок терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.
Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня Сергія поховали на кладовищі рідного села Павлівка. Залишились батьки Василь Іванович і Любов Миколаївна, дружина Ірина та троє дітей, — сини Сергій і Денис та наймолодша донька Тетянка. Нагороди та відзнаки
Вшанування пам'яті
Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia