Кучурганський колоністський округ46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. Кучурга́нський колоністський округ (нім. Kolonistenbezirk Kutschurgan) охоплював німецькі колонії на лівому березі річки Кучурган на північний захід від Одеси. Заснований у 1808 році 400 сім'ями іммігрантів з Бадену та Ельзасу[1]. Входив до складу спочатку Тираспольського, а потім (з 1825 року) Одеського повіту Херсонської губернії. Центром округу було село Зельц. У 1871 році округ був ліквідований, і на його місці утворені Баденська, Зельцька та Мангеймська волості Одеського повіту. Територія Кучурганського колоністського округу становила 26674 десятин (244 км²). В окрузі було 433 двори і 167 безземельних сімейств (1857 рік). Працювали 10 олійниць, 39 млинів, 3 ткацьких верстати, 6 церков і молитовних будинків, 6 шкіл (1841 рік).[2] Нині це території Лиманської селищної та Вигоднянської сільської територіальних громад Роздільнянського та Одеського районів відповідно. Історія22 липня 1763 року Катерина II видала маніфест[3] про дозвіл іноземцям селитися в Російській імперії. Це стало початком масової імміграції, перш за все, німців-протестантів. У 1808 році російський генерал-губернатор герцог фон Рішельє придбав землю на Кучурганському лимані для нових колоністів[4]. У 1871 році відбулися адміністративно-територіальні перетворення колоній, колоністи стали поселянами-власниками. Спеціальні акти («записи володіння») закріпили їх право на володіння землею. З введенням загальної військової повинності (1874 року) вони втратили свій останній привілей – звільнення від військової служби, після чого почалася масова еміграція[5]. СелаДо складу округу входили села:
Населення
Примітки
ПосиланняПричерноморье [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] Ergänzungen zu Kutschurganer Kolonistenbezirk Кучурганский колонистский округ [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] |
Portal di Ensiklopedia Dunia
