Кушнір Василь Іванович

Василь Кушнір
Василь Іванович Кушнір
Народився1873(1873)
Львівська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 січня 1945(1945-01-01)
Вербів, Бережанський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Діяльністьсвященник, громадський діяч, діяч культури Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівська духовна семінарія

Васи́ль Іва́нович Кушні́р (1873, с. Вовківці, нині Львівська область — 1 січня 1945, с. Вербів, Тернопільська область) — український священник, громадсько-культурний діяч. Почесний житель с. Вербів (2001, посмертно). Зять Лева Джулинського.

Життєпис

Василь Кушнір народився 1873 року в селі Вовківцях на Львівщині.

1897 року закінчив Львівську духовну семінарію. Служив парохом у селах Лісниках (1903)[1] і Вербові (1904[2]—1945)[3] Тернопільського району; від 1928 — декан.

У Вербові ініціював заснування читальні «Просвіти» (згодом й голова[4][5]), «Братства тверезості», відділення товариства «Сільського господаря»[6], кредитного товариства «Хлібороб», будівництва сільської церкви Успіння Пресвятої Богородиці (1936—1938, мурована), яке фінансував. Народному дому в згаданому селі подарував родинне фортепіано. Від 1939 року зазнав гонінь радянської влади через відмову перейти в православ'я[7].

1916 року в селі Нараєві (нині Тернопільського району), разом з о. Іваном Дидиком зустрічав принца Австро-Угорської імперії Карла I[8].

2001 року останки Кушніра перепоховали біля храму в селі Вербові Тернопільського району.

Вшанування пам'яті

2006 року у Вербові на фасаді Успенської церкви відкрито пам'ятну дошку о. Василю Кушніру[9][10].

Примітки

  1. Бережанська земля : історико-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто : Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 274.
  2. Бережанська земля : історико-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто : Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 555.
  3. Verbiv, Berezany // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 804. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  4. Філія Товариства «Просвіта» // Бережанська земля : історико-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто : Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 140.
  5. Бережанська земля : історико-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто : Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 559.
  6. Віднова громадського життя // Бережанська земля : історико-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто : Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — С. 225.
  7. У 70-у річницю Львівського псевдособору Митрополит Василій закликав вшанувати кожного, хто залишився вірним УГКЦ та Україні. Католицький Оглядач. 8 березня 2016.
  8. Ігор Мельник (14 листопада 2018). Освятили пам'ятник на могилі отця Івана Дидика. Золота пектораль.
  9. Парафія с. Вербів. Церква Успіння Пресвятої Богородиці // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 32. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.
  10. о. Василю Кушніру (меморіальна дошка). Вербів.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya