Кушнір Дмитро Анатолійович

Кушнір Дмитро Анатолійович
Кушнір Дмитро Анатолійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	18 травня 1970; Дніпро, УРСР
Смерть	17 березня 2017 (46 років); Кримське, Луганська область, Україна
Поховання	Краснопільський цвинтар
Псевдо	«Лис»
Військова служба
Роки служби	2015—2016, 2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Бахмутку (2017);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Анато́лійович Кушні́р (18 травня 1970(19700518), м. Дніпро, Дніпропетровська область, Українська РСР — 17 березня 2017, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Лис».

Біографія

Народився 1970 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ).

Під час російської збройної агресії проти України на початку 2015 року був призваний в ході четвертої хвилі часткової мобілізації. Виконував завдання біля селища Піски в районі Донецька. У січні 2017 року повернувся на військову службу до своєї бригади вже за контрактом.

Солдат, старший навідник гранатометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. Працював з АГС-17 «Полум'я», також був механіком, чудово розбирався в машинах та техніці.

Загинув 17 березня 2017 року внаслідок підриву на саморобному вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу села Кримське на Луганщині, під час перевірки території уздовж берега річки Сіверський Донець. Від вибуху дістав численні осколкові поранення голови, кінцівок та тулуба, що несумісні з життям^[1]^[2].

Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро^[3].

Залишились дружина, донька.

Нагороди

Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[4].