Куяльник (селище)

	Куяльник
Загальна інформація
	46°31′28″ пн. ш. 30°41′05″ сх. д. / 46.524583333333° пн. ш. 30.684722222222° сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Одеса
Карта

Куяльник — історичне поселення, яке існувало біля підніжжя і на схилах Шкодової гори в межах сучасного міста Одеса, в районі Хаджибейської дороги.

Селище було засновано запорожцями після зруйнування Запорозької Січі, коли велика частина козаків перейшла в турецькі володіння. Вони оселилися в передмісті Хаджибея, в районі Куяльницько-Хажибейського пересипу. Оскільки сам пересип, вузький і завдовжки 8 км, тоді постійно затоплювався, то оселялися вони на схилах гір Шкодової та Довга могила. На схилах Шкодової гори виникло поселення Куяльник — Куяльницькі хутори: Великий, Середній і Малий Куяльник, — де у 1809 р. засновано Вознесенську церкву. Сама церква не збереглася, але існують метричні книги Вознесенської церкви, які велися від 1809 до 1822 року.

Станом на 1967 рік с. Куяльник^[1] (та с. Крива Балка^[2] і с. Ленінський) включено в смугу м. Одеса.^[3]^[4]

На даний час від селища зберігся лише Куяльницький цвинтар, яке виникло приблизно у 1775 році, із похованнями, датованими від 1791 року, тобто за три роки до розбудови Одеси.