Кьонбоккун

В іншому мовному розділі є повніша стаття Gyeongbokgung(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської. Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська». Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії! Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Кьонбоккун кор.: хангиль: 경복궁, ханча: 景福宮
Палацовий комплекс Кьонбоккун
37°34′43.00″ пн. ш. 126°58′38.00″ сх. д. / 37.5786111° пн. ш. 126.9772222° сх. д. / 37.5786111; 126.9772222
Країна	Південна Корея
Місто	північ Сеулу
Тип	палац і пам’ятка
Тип будівлі	палац
Площа	432 703 квадратний метр
Стиль	династії Чосон
Автор проєкту	Чон До Джон
Дата заснування	1394
Основні дати: реконструкція 1860-ті р.
Будівлі: імператорський тронний зал, павільйон і ін.
Відомі мешканці	корейська королівська сім'я
Стан	задовільний
Адреса	Sajik-rod
Кьонбоккун Кьонбоккун (Республіка Корея)
Медіафайли у Вікісховищі

Кьонбоккун, Палац Кьонбок (кор.: хангиль: 경복궁, ханча: 景福宮) — палацовий комплекс на півночі Сеула, Південна Корея, який побудований в 1395. Він був головним і найбільшим палацом в епоху династії Чосон, в якому жила королівська родина, і одним з П'яти великих палаців, побудованих в період Чосон.

Кьонбоккун продовжив бути головним палацом династії Чосон до того, як приміщення були знищені вогнем під час Японсько-корейська війна (1592–1598) та був покинутим на два століття. Однак, у 19 столітті всі 7700 кімнат палацу були відновлені під керівництвом принца-регента Хинсона під час правління вана Коджона. Деякі 500 будівель були відновлені на місці понад 40 гектарів^[1][2]. Архітектурні принципи давньої Кореї були включені до традиції й зовнішності королівського двору Чосону.

На початку 20 століття, більша частина палацу була систематична зруйнована японською імперією під час окупації Кореї.^[3] 21 січня 1963 його було визнано як культурна спадщина^[4]. Починаючи з 1990-х огороджений палацовий комплекс поступово почали відновлювати до своєї оригінальної форми. Також на його території розташовані Національний палацовий музей(інші мови) та Національний фольклорний музей.

Початково Кьонбоккун побудовано у 1394 ваном Тхеджо, першим ваном і засновником чосонської династ, а його назва задумано впливовим міністром на ім'я Чжон До-Чоном. Опісля, палац постійно розширювався під час правління вана Тхеджона та вана Седжона Великого. Він був сильно пошкоджений під час пожежі в 1553, а його вартісне відновлення, яке замовлено ваном Мьонджоном, завершили в наступному році.

Однак, через чотири десятиліття потому, деякі частини палацу були спалені під час японсько-корейська війна 1592–1598, коли корейці злі на двір вана Сонджо через евакуацію Сеула спалили королівську резиденцію^[5]. Королівський двір переїхав до палацу Чхандоккун. Місце Кьонбоккуна було залишено в руїнах на наступні три століття^[6].

У 1867, під час регентства Хинсона Девонгуна, будівлі палацу відновили й створили масивний комплекс, що складався з 330 будинків і 5792 кімнат. Із загальною площею в 410 000 м² землі, Кьонбоккун знову став іконою як для корейської нації, так і для корейської королівської родини. У 1894 японці окупували палац Japanese occupied the palace(інші мови) та заставили Коджон встановити прояпонський уряд. У 1895 після вбивства імператриці Мьонсон(інші мови) японськими агентами, її чоловік, імператор Коджон, покинув палац. Імперська родина більше ніколи не повернулася до Кьонбоккуна^[7].

Ранні фотографії реконструйованого палацу (до 1911)
Тронний зал (1906)  Тронний зал (бл. 1900)  Трон (бл. 1900)  Стеля тронного залу (бл. 1900)  Кончхонґун (бл. 1900)  Павільйон Кьонхверу (1906)  Чібокче (Приватна королівська бібліотека, бл.1900)  Кванхванмун та статуя Хечхі (бл. 1900)  Перехожі навпроти палацу (пізнє 19 століття)

У 1915 він використовувався як місце для Чосонської індустріальної виставки(інші мови) з будівництвом нових виставкових будівель на його території^[8][9].

Починаючи з 1911 колоніальний уряд японської імперії систематично знищив усі 10 будівель комплексу під час японської окупації Кореї та проводив багато виставок у Кьонбоккуні, проти руйнації виступав Яанаґі Соецу(інші мови). У 1926 уряд побудував масивний Японський будинок генерал-губернатора(інші мови) напроти тронного залу, Кинджонджон(інші мови), з метою позбутися символу і спадку чосонської династії. Ворота Кванхванмун(інші мови), головні й південні ворота Кьонбоккуна, були переміщені японцями на схід палацу. Подальша виставка, Чосонська виставка(інші мови), пройшла в 1929^[10].

Основні споруди Кьонбоккун — це Кинджонджон, імператорський тронний зал (у списку національних скарбів під номером 223), і павільйон Кьонхверу (у списку національних скарбів під номером 224), що стоїть посередині штучного озера на 48 гранітних колонах. Цей павільйон зображений на банкноті в 10000 вон.

Нині палац — це музей просто неба. Перед входом до нього проводяться барвисті церемонії зміни варти королівської гвардії епохи Династії Чосон.

• 
  Тронний зал
• 
  Павільйон Кьонхору
• 
  Зміна варти
• 

• Історія Кореї
• Корейська архітектура

• Офіційний сайт(англ.)
• Стаття на www.lifeinkorea.com [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• Інформація для туристів^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.