Сергій Костянтинович Кілессо Народження 28 березня 1931 (1931-03-28 ) Смерть 30 червня 2012 (2012-06-30 ) (81 рік) Країна СРСР → Україна Діяльність архітектор , мистецтвознавець Праця в містах Київ Найважливіші споруди пам'ятник Лесі Українці в Луцьку (1977, архітектурна частина) пам'ятник Богдану Хмельницькому в с. Суботів Чигиринського району Черкаської області (1995, архітектурна частина) Реставрація пам'яток проєкт реставрації Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври (1958—1962); проєкт реставрації комплексу Мотронинського монастиря в с. Мельники Чигиринського району Черкаської області (1964—1969); проєкт реставрації Іллінської церкви в с. Суботів Чигиринського району Черкаської області (1977; 1995 — іконостас) Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений архітектор України
Сергі́й Костянти́нович Кіле́ссо (28 березня 1931 (19310328 ) , Київ — 30 червня 2012 , Київ ) — український архітектор і мистецтвознавець , дійсний член Української академії архітектури, заслужений архітектор України , лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997, 2007).
Біографія
Народився 28 березня 1931 року у Києві в родині відомого лікаря Костянтина Григоровича Кілессо. Після закінчення Київської художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка навчався на архітектурному факультеті Київського художнього інституту в майстерні В. Г. Заболотного . За дипломний проєкт «Критий стадіон на 10 000 місць» отримав «відмінно» і разом з колегами почав працювати над проєктом Палацу Спорту в «Київпроекті». Після закінчення інституту одержав направлення на роботу в Києво-Печерський заповідник на посаду завідувача відділу охорони і реставрації пам'яток архітектури.
Помер 30 червня 2012 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Творчий доробок
Автор проєктів реставрації:
Автор пам'ятників:
Лесі Українці в Луцьку (1977; у співавторстві з архітектором В. Жигуліним; скульптори М. Обезюк, А. Німенко);
Богдану Хмельницькому в с. Суботові (1995; скульптор Є. Кунцевич).
Розробив проєкти будівництва церкви Іона Богослова в с. Моринцях (1997) і Володимирського собору в Чигирині (1999).
Праці
Автор понад 600 статей, наукових публікацій та есе, серед них:
Черкаси: історико-архітектурний нарис. К., 1966;
О. М. Вербицький — архітектор і педагог. К., 1966 (у співавт.);
Керамика в архитектуре Украины. К., 1968;
Канів: історико-архітектурний нарис. К., 1969;
Мистецтво будівничих (1971);
Киево-Печерская лавра. М., 1975;
Донецьк: історико-архітектурний нарис. К., 1982 (у співавт.);
Архітектура України на сучасному етапі. К., 1984 (у співавт.);
Архитектура Крыма. К., 1986;
Київ архітектурний. К., 1989;
Конкурс на проєкт повоєнної відбудови Хрещатика — пошуки національної своєрідності. «Архітектурна спадщина України», 1995, вип. 2;
Історія української архітектури. К., 2003 (у співавт.);
Історія українського мистецтва (у співавт.);
Архітектурні та мистецьки скарби Богданового краю. — Київ: Техніка , 2000. — 144 с. — 2000 прим. — ISBN 966-575-008-9 .
Премії, нагороди
Джерела та література
Посилання