Кільський договір (1867)

Кільський договір
Тип	міжнародний договір
Підписано	23 лютого 1867
Підписанти	Петер II (великий герцог Ольденбургу)
Сторони	Прусське королівство і Велике герцогство Ольденбурзьке

Кільський договір підписаний 23 лютого 1867 герцогом Петром II Ольденбурзьким і Пруссією, за яким герцог Петро Ольденбурзький поступився своїми правами на Гольштейн Пруссії.

В результаті німецько-данської війни Пруссія й Австрія постаралися захистити Шлезвіг, Гольштейн та Лауенбург від інших німецьких держав (Ганновера, Саксонії та інших). За австро-прусською угодою 1865 Гольштейн перейшов під контроль Австрії, а Шлезвіг - Пруссії. В результаті австро-прусської війни 1866 Пруссія вигнала австрійців з герцогства Гольштейн. Австрія поступилася своїми правами на Шлезвіг і Гольштейн Пруссії. Великим герцог Ольденбурзький Петро II заявив про свої претензії на спадщину частини Гольштейна ^[1].

За Кільським договором, укладеним у Кілі 23 лютого 1867, Пруссія поступилася Петру II Ольденбурзькому в обмін на відмову від його претензій на престол.

• Маєтки Екхорст, Морі (з Кляйн Штайнраде і Равенсбуш) і Штокельсдорф (з Маріенталем і Факенбургом), що належать Гольштейну і знаходяться в Любеку19^{[джерело?]} .
• Належать Голшейтнам села Бебс і Швохель, що належать лікарні Хайліг-Гейст у Любеку19^{[джерело?]} .
• Суверенітет над Дікзе ^{[ джерело не вказано 711 днів ]}
• Пруссія виплатила компенсацію у розмірі одного мільйона талерів ^[1] .

19 червня 1867 терени, передані Пруссією, увійшли до складу Любекського князівства, яке таким чином утворило закриту одиницю і також мало вихід до Балтійського моря.19^{[джерело?]} .

• Walter Körber - Kirchen in Vizelins Land, Eutin 1977
• Otto Rönnpag - Wie vier Ostseebader an das Nordseeland Oldenburg kamen; in: Jahrbuch für Heimatkunde - Eutin, Eutin 1987 (Seiten 74-78)
• Otto Rönnpag — Warum gibt es oldenburgische Ostseebäder an der Lübecker Bucht?; in: Jahrbuch für Heimatkunde - Eutin, Eutin 2005, (Seiten 175-177)