Кільця Рашига Кільця Рашига — шматки труби (приблизно рівні за довжиною і діаметром), використовувані у великих кількостях, як ущільнювальний шар в колонках для дистиляції та інших інженерних хімічних процесах. Вони, як правило, керамічні або металеві і забезпечують велику площу поверхні в межах робочих об’ємів апаратів і насадних колон для взаємодії між рідиною і газом або парою. Вони також використовуються у реакційних рідинних середовищах для покращення теплообміну, можуть використовуватись: при виділенні газів з рідинного середовища; для очищення газу в очисниках транспортних газогенераторних установок,[1][2] сітчастих газових фільтрах на підприємствах,[3] в масляних промислових фільтрах для тонкої очистки повітря від пилу при початковій запиленості не більше 20 мг/м3,[4] для очиски технологічних газів,[5][6] є незамінними в процесах нафтопереробки при розділенні продукту на фракції; в процесах очищення від складових шляхом поглинання рідиною, для глубокого видалення з води вуглекислого газу і сірководню. Кільця Рашига були названі на честь їх винахідника, німецького хіміка Фрідріха Рашига.[7] Використання їх дозволило Рашигу, при виконанні дистиляції, набагато збільшити ефективність, ніж його конкурентам з використанням фракційної конденсаційної колони з лотків.[7] У ректифікаційній колоні, рефлюкс або конденсована пара біжить вниз по колоні, і охоплює поверхню кілець, в той час як пара з кип'ятильника йде вгору по колоні. Пари і рідини переходять одне в одного в протитоку в невеликому просторі і прагнуть до рівноваги. Таким чином, менш леткі речовини, як правило, йдуть вниз, а вгору — більш леткі речовини. Кільця Рашига також використовуються для пристроїв, в яких газ і рідина направляються в контакт з метою поглинання газу; як опора для біоплівки в біологічних реакторах. Кільця Рашига з боросилікатного скла іноді використовуються в роботі з ядерними матеріалами, де вони використовуються всередині резервуарів та цистерн, що містять розчини, що розщеплюються, наприклад, розчини збагаченого уранілнітрата, які виступаючи як поглиначі нейтронів запобігають потенційним аваріям критичності.[8] Примітки
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia
