Кімура Дзіроемон
Дзіроемон Кімура (яп. 木村 次郎右衛門; 19 квітня 1897, Камікава, префектура Кіото, Японська імперія — 12 червня 2013, Кьо-Танґо, префектура Кіото, Японія) — японський довгожитель, найстаріший з чоловіків, які коли-небудь жили, чий вік встановлено достеменно. Народився і проживав в місті Камікава (префектура Кіото, Японія), в минулому — листоноша. 14 квітня 2011 року (в Японії вже було 15 квітня) у віці 113 років і 361 дня, після смерті 114-річного американця Волтера Брюнінґа став найстарішим живим чоловіком. 17 грудня 2012 року у віці 115 років і 242 днів, посів перше місце в списку найстаріших нині живих людей у світі після смерті американки італійського походження Діни Манфредіні.[2] На момент смерті він був останнім живим чоловіком, що народився в XIX столітті.[3][4][5][6] ЖиттєписРанні роки життяДзіроемон Кімура при народженні отримав ім'я Кінжиро Міяке (яп. 三宅 金治郎 Міяке Кінжиро). Згідно з записами він народився 19 квітня 1897[7] року в рибальському селищі Камікава, яке 1 квітня 2004 року увійшло до складу новоствореного міста Кьо-Танґо (префектура Кіото). Був третім з шести дітей в сім'ї фермерів Морізо і Фуси Міяке.[8] За словами його племінника, Тамоцу Міяке, Кімура насправді народився 19 березня 1897 року, а його дата народження в 1955 році, під час переробки і об'єднання записів з сусідніх містечок, була помилково записана як 19 квітня 1897.[8] Він закінчив школу в 14 років і вже з 17 років почав працювати листоношею в місцевих поштових відділеннях. Шлюб і кар'єраВ 1920-х роках Кімура був працівником урядового зв'язку в Корейському генерал-губернаторстві.[8] Після повернення з Кореї він одружився зі своєю сусідкою Єї Кімурою (1904—1978).[8] Оскільки в сім'ї його дружини не було чоловіка-спадкоємця, він змінив своє ім'я на Дзіроемон Кімура, ставши членом її сім'ї.[8] В 1962 році, у віці 65 років, він вийшов на пенсію, пропрацювавши листоношею 45 років.[8] На пенсії Кімура займався господарством на своїй фермі аж до 90 років, коли почали слабшати його ноги.[1] Особисте життяЧетверо братів і сестер Кімури дожили до 90 років, а його молодший брат помер у віці 100 років.[8] У нього було 7 дітей (5 з яких пережили його), 14 онуків, 25 правнуків та 15 праправнуків.[9] Він був здоровою і активною людиною[10]. Кімура любив прокидатися рано вранці і читати газети через лупу.[10] Також він насолоджувався спілкуванням з гостями та політичними дебатами на телебаченні. За його словами, невеликі порції їжі, згідно з конфуціанським вченням Хара хачі бун ме (яп. 腹八分目/はらはちぶんめ), були запорукою його довгого та здорового життя.[10][11] В останні роки життя Кімура проживав у Кьо-Танґо (префектура Кіото) з 83-річною вдовою свого старшого сина і 59-річною вдовою його онука. Під час святкування свого 114-го дня народження, 19 квітня 2011 року, Кімура згадував про те, як вижив під час руйнівного землетрусу 1927 року магнітудою 7,6 бала, коли в Кіото загинуло близько 3000 людей.[12] Народившись у 30-му році періоду Мейдзі, він жив за часів правління 4 імператорів та прем'єрства 61 прем'єр-міністра Японії від Мацуката Масайосі до Сіндзо Абе. На свій 116-й і останній день народження Кімура отримав багато побажань, включаючи відео-повідомлення від прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе.[4] 11 травня 2013 року він був госпіталізований через пневмонію. Кімура помер від природних причин о 12 год. 8 хв., 12 червня 2013 року, в лікарні у своєму рідному місті Кьо-Танґо.[13][14][15] Його поховали через два дні — 14 червня 2013 року. На момент смерті він залишався останнім живим чоловіком, що народився в XIX столітті.[11] Цікаві факти
Рекорди довголіття
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia