Цитата «Чайник на ролики, і за ним!» з фільму «Kingsajz» XXXIV Фестиваль польського кіно в Гдині 2009 року.
«Кінгсайз» (пол.Kingsajz, Польща, 1987) — казкова сатирична кінокомедія Юліуша Махульського[1], у якій розповідається про гномів, що побудували державу з тоталітарним режимом.
Сюжет
Ольгерд Єдлина (Яцек Хмельник) веде подвійне життя. У звичайному людському світі він — співробітник солідного журналу, але насправді — виходець з Шафландії, країни гномів, що розкинулася в каталожних ящиках наукової бібліотеки. Перетворитися з гнома на повнорозмірну людину йому допоміг чарівний препарат Кінгсайз, рецепт якого в Шафландії є суворою державною таємницею, і за її зберіганням стежить особисто глава гномівських спецслужб Шкідливий (Єжи Штур). У країні гномів — найсуворіші тоталітарні порядки, а жінок — взагалі немає! Не дивно, що жителі її рвуться у великий світ. Але й там втікачі, що перетворилися, повинні для того, щоб не розвтілитись назад у гномів, щодня випивати пляшку «Поло-Кокти» — тонізувального газованого напою і до того ж постійно ховатися від «спецгномів» — співробітників держбезпеки Шафландії, що полюють на «зрадників».
Другу Ольгерда і також колишньому гномові — талановитому хіміку на ім'я Адась — вдається розшифрувати формулу препарату. «Спецгноми» вистежили Адася і ввели йому препарат, який перетворив його назад на гнома, після чого Адася переправили до Шафландії, де на нього чекає страта. Щоб врятувати Адася і дізнатися у нього формулу «кінгсайзу», Ольгерд також повертається в Шафландію.
Дуже цікава і метафорична кінцівка фільму: камера від'їжджає назад, показуючи, що поїзд з героями їде іграшковою дорогою. А потім на панораму Варшави (Будинок Культури) накладається інтертитр із замковою щілиною: натяк на те, що наш світ — лише маленька країна в чиїйсь шафі.
Пісні виконують: Майка Єжовська, Ганна Юркштович, Мечислав Щешняк
Фільм знято на кіностудії «Кадр» (Лодзь) у 1987 році.
Факти
Яцек Хмельник, Ян Махульський і Леонард Петрашак, які у дилогії«Ва-банк» грали Мокса, Квінто і Крамера відповідно, в «Кінгсайзі» грають гномів з іменами Ольгерд, Квінтек і Крамерко.
У фільмі звучить фраза: «Це буде справжня секс-місія!». «Секс-місія» — це один із попередніх фільмів Ю. Махульського.
«Поло-Кокта» — напій, що реально існував. Він виник як польська «відповідь» на хвилі популярності двох американських «кол» — Кока-Коли і Пепсі-Коли, що з'явилися в ПНР приблизно в той самий час (Кока-Кола з 1972 р. вироблялася за ліцензією на варшавському алкогольному заводі «Варсовин»; Пепсі-Кола вироблялася за принципом франчайзингу з 1973). Іноземцям (зокрема, студентам) цей напій за смаком нагадував суміш Кока-Коли та Пепсі. Виробництво «Поло-Кокти» було зупинено після відкриття «залізної завіси». Вже у двотисячних роках виробництво «Поло-Кокти» було відновлено (під злегка зміненим найменуванням «Поло-Кола»), причому в рекламі напою використовували цитати з «Кінгсайзу».
У фільмі також є прихована реклама магазинів самообслуговування (згодом супермаркетів) «Społem».
Будівля, в якій розташовувалася редакція вигаданого журналу «Коник» належить ректорату лодзької політехніки, а назва журналу — алюзія на видаваний і понині в Польщі «Цвіркун».
Картки на мух — сатиричне відображення системи раціонування, що існувала в ПНР до 1989 року.
В останньому епізоді пасажир вагона за крайнім столиком — Юліуш Махульський.
