В інтерв'ю за серпень 2014 року підтримав анексію Криму Росією.[3] 2022 року під час травневого концерту підтримав російське вторгнення в Україну.[4] У липні 2022 року виступив у шпиталі перед військовослужбовцями Росгвардії, пораненими під час війни в Україні.[5] У вересні 2023 року дав концерт на полігоні Південного військового округу для російських бійців, які брали участь у російсько-українській війні.[6]
Ранні роки
Валерій Олександрович Кіпєлов народився 12 липня 1958 року у Москві. У дитинстві навчався в музичній школі (клас акордеона). Першим кроком у музиці була його участь у самодіяльному колективі «Крестянские дети», який грав на різноманітних забавах і весіллях.
Після служби в армії (1978-80 роки) приєднався до фольк-колективу «Шестеро Молодих», де він зустрівся з Миколою Расторгуєвим (нині лідер групи «Любе»). У вересні 1980 року Кіпєлов і Расторгуєв продовжують свою кар'єру в групі «Лейся Песня». Проте у 1985 році колектив був закритий, і Валерій переходить у ВІА «Поющие Сердца» продюсера Віктора Векштейна. Згодом члени колективу Володимир Холстинін і Алік Грановський вирішують створити сайд-проект, який буде виконувати музику у стилі хеві-метал. Кіпєлова запрошують до гурту на місце вокаліста.
Цікаві факти
За професією повинен був стати електронщиком і «якісь блоки для підводних човнів паяв в якомусь закритому ящику».
Любить футбол (зокрема, вболіває за Спартак (Москва), брав участь у записі гімну футбольного клубу), більярд.
Довгий час курив. Однак з січня 2011 року все ж зміг зав'язати з цією шкідливою звичкою.
Заперечує вживання будь-яких «міцних напоїв» після 1995 року; каже, що любить апельсиновий сік[7].
Валерій Кіпєлов так і не навчився добре водити машину і не має водійського посвідчення, тому віддає перевагу громадському транспорту.
Бажав стати професійним футболістом, але не зміг через плоскостопість.
У 1997 році виконав пісню «Свіжість життя …» з реклами «Mentos»[8].
Валерій Кіпєлов в книзі «Ария. Легенда о динозавре» сказав, що він і Ігор Купріянов є двоюрідними братами[9]. Сам Ігор Купріянов, коли його попросили підтвердити або спростувати це, в одному інтерв'ю ухилився від прямої відповіді, сказавши, що «цей секрет я відкрити не можу»[10]. Однак, в іншому інтерв'ю зазначивши, що є трохи схожості в зовнішності, що «а взагалі ми з ним братки — ще давно побраталися в місті Череповець», поставив словосполучення «двоюрідний брат» в лапки[11].
В американському підрозділі телеканалу НТВ працює телеведучий — Валерій Кіпєлов[12].
Не любить соціальні мережі, а Інтернетом користується лише для отримання необхідних відомостей або електронного зв'язку з поетесою М. А. Пушкіною.
К.Кальян: Валера, ти завжди всім розповідаєш, що твій улюблений напій — апельсиновий сік, а улюблена група, що свого часу зробила на тебе серйозний вплив — Creedence. Так чому ж ти не граєш рок?
В.Кіпєлов: Чому саме «Creedence», питаєте? Тому що якось абсолютно випадково до мене потрапила така болгарська сорокопяточка, яка справила на мене таке незабутнє враження, яке я просто несу по життю. А що стосується рок-н-ролу, бувають у мене іноді такі наміри; я з задоволенням це роблю, але не в «Арии».
К. Кальян: Але це ніякі не музичні проекти? Просто «пограти в своє задоволення» у вільний від «Арии» час?
В.Кіпєлов: Так, в принципі, так.
К.Кальян: Тепер давай розберемося з апельсиновим соком. Ми всі «дорослі хлопчики», і рідко ризикуємо безкоштовно. Це просто «апельсиновий сік — улюблений напій» або це «викрутка»?
В.Кіпєлов: Ні-ні-ні. Це апельсиновий сік, правда. Я останнім часом поміняв свої пристрасті.
В.Дубінін: Ха-ха-ха … І орієнтацію!
В.Кіпєлов: Ні, орієнтація у мене колишня — «гетеро»: все, як належить. Щодо апельсинового соку. Взимку, до речі, він не дуже йде; взимку я віддаю перевагу чаю. А що стосовно, розбавляю чи я сік чимось іншим? Ні, я з цими міцними «звероящеровами» зав'язав років вже, мабуть, шість. Ну 5 з половиною точно!
— Інтерв'ю групи "Ария" в програмі Кирила Кальяна «Соки-води»// НАШЕ радио, листопад 2000
— До речі, про Кіпелова. Ходять чутки, що він ваш двоюрідний брат. — Ну так, я називаю його братиком. А брат він мені чи він не брат — цей секрет я відкрити не можу. Валера взагалі дуже хороша людина. Приголомшливий вокаліст, і при цьому дуже скромний хлопець.
— Ігор, для початку саме безглузде питання. У нас на передній обкладинці цього номера буде Валерій Кіпєлов. Вам не здається, що ви на нього трохи схожі? — Так, є небагато. До речі, в книзі «Легенда о динозавре» Кіпєлов зізнався, що я його «двоюрідний брат». А взагалі ми з ним братки — ще давно побраталися в місті Череповець, але я не буду про це розповідати.