Кірово-Чепецький район
Кі́рово-Чепе́цький район (рос. Кирово-Чепецкий район) — район у складі Кіровської області Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Кірово-Чепецьк, яке, однак, не входить до складу району. ІсторіяТериторія району з 18 століття входила до складу Вятського повіту. На початок 20 століття до його складу входило 22 волості, 1924 року вони були об'єднані у 7: Вожгольську, Вятську, Загарську, Кумьонську, Просницьку, Селезньовську та Якимовагінську. Просницька волость була утворена із колишніх Просницької, Чепецької та Поломської. До її складу увійшло 28 населених пунктів, центром було село Александровське. Згідно з переписом 1926 року найбільшими населеними пунктами були село Усть-Чепца (741 особа) та присілок Малий Конип (52 особи). У складі Просницької волості були утворені 18 сільрад. 1929 року у складі новоствореного Вятського округу Нижньогородського краю були утворені Вятський та Просницький райони. Центром останнього стала залізнична станція Просниця. 1934 року Вятський район був перейменований в Кіровський. В роки війни центром Кіровського району тимчасово було село Пасегово. 1955 року селище Кірово-Чепецьк отримало статус міста, а селища Вятський та Лісозаводський об'єднані у місто Нововятськ. Таким чином центром Просницького району стало місто Кірово-Чепецьк, а місто Нововятськ увійшло до складу Кіровського району. 1958 року центром Кіровського району стало місто Нововятськ і район став Нововятським. 1959 року ліквідовано Просницький район, більша частина відійшла до складу Нововятського, менша — до Зуєвського району. 1960 року центром Нововятського району стало місто Кірово-Чепецьк і район отримав сучасну назву. 1961 року Кірово-Чепецьк отримав статус міста обласного значення. 1963 року район був ліквідований, територія поділена між Кумьонським та Орічівським районами, але 1965 року район відновлений у старих межах. 1989 року зі складу району було виділено місто Нововятськ і передано до складу міста Кірова у якості Нововятського району. 1994 року до складу міста Кіров були передані Бахтінський та Руський сільські округи. 2000 року до складу міста Кіров було передано селище Радужний. 7 грудня 2004 року[2], в рамках муніципальної реформи, у складі району були утворені 13 сільських поселень. НаселенняНаселення району складає 22140 осіб (2017[1]; 22136 у 2016[3], 22230 у 2015[4], 22806 у 2014[5], 22586 у 2013[6], 22278 у 2012[7], 21323 у 2011[8], 21317 у 2010[9], 21209 у 2009[10], 22193 у 2002[11], 40151 у 1989[12], 67152 у 1979, 68526 у 1970). Адміністративний поділСтаном на 2010 рік район адміністративно поділявся на 13 сільських поселень, до його складу входило 237 населених пунктів[9], з яких ? не мали постійного населення, але ще не були зняті з обліку:
Найбільші населені пункти
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
.png)
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
