Кіх Марія Семенівна

Марія Семенівна Кіх
Марія Семенівна Кіх
	Марія Семенівна Кіх
Депутат Верховної Ради УРСР 2—7 скликань
	1947 — 1971
Народилася	4 жовтня 1914; Новосілки Кардинальські
Померла	9 вересня 1979 (64 роки); Львів, Українська РСР, СРСР
Похована	Личаківський цвинтар
Відома як	державна діячка
Місце роботи	Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
Громадянство	Польща, СРСР
Національність	українка
Політична партія	Компартія України
У шлюбі з	Микола Григорович Максимович
Нагороди

Марія Семенівна Кіх (нар. 4 жовтня 1914(19141004), село Новосілки Кардинальські Томашівського повіту Холмської губернії — 9 вересня 1979, місто Львів) — українська радянська громадська діячка. Депутат Верховної Ради УРСР 2—7 скликань, обиралася заступником голови Верховної Ради УРСР. Почесний громадянин міста Львова.

Біографія

Народилася у бідній селянській родині в селі Новосілках-Кардинальських Томашівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). З 1928 року працювала в приватних кравецьких майстернях у місті Львові. Була членом Комуністичної Спілки Молоді Західної України, у 1935 році вступила до Комуністичної партії Західної України.

У жовтні 1939 року обиралася депутатом Народних зборів Західної України. З 1939 року працювала 2-м секретарем Львівського міського комітету комсомолу, була членом ЦК ЛКСМ України.

З 1941 року працювала в Чкаловській області (РРФСР). З 1943 року служила радисткою у партизанському загоні Медведєва.

З 1944 року була 2-м секретарем Львівського міського комітету ЛКСМУ, завідувачем відділу по роботі серед жінок Львівського обласного комітету КП(б)У.

9 лютого 1954 — 1959 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

У 1959—1970 роках працювала директором Літературно-меморіального музею Івана Франка. 1967 року сприяла переїздові в Україну Анни Франко-Ключко, організовувала її побут. Знаючи матеріальну скруту сім'ї Ольги Франко (дружини Петра Франка), в якої зупинялась Анна Франко, Марія Кіх організувала їм матеріальну допомогу.

Була головою правління Львівського обласного відділення Товариства радянсько-польської дружби.

Написала спогади «Краю мій возз'єднаний».

Чоловік Микола Максимович був ректором Львівського університету.

Похована на 1-му полі Личаківського цвинтаря.