Кічук Ярослав Валерійович

Кічук Ярослав Валерійович
Народився	22 вересня 1975(1975-09-22) (49 років)  Ізмаїл, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	науковець, викладач університету, політик, громадський діяч
Alma mater	Ізмаїльський державний гуманітарний університет (1997)
Науковий ступінь	доктор педагогічних наук[d]
Вчене звання	професор[d]
Заклад	Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Ярослав Валерійович Кічук (нар. 22 вересня 1975, Ізмаїл, Одеська обл.) — український науковець, громадський діяч, ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету, доктор педагогічних наук, професор.

У 1997 закінчив Ізмаїльський державний педагогічний інститут, факультет іноземних мов, у 1999 — Одеську державну юридичну академію.^[1]

У 2002 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Соціально-педагогічні умови формування правосвідомості майбутніх учителів у педагогічних коледжах», у 2010 захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні і методичні засади формування правової компетентності майбутнього соціального педагога в умовах університетської освіти» в Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка.

З 2002 по 2010 був доцентом кафедри суспільних наук Ізмаїльського державного гуманітарного університету, викладав правові дисципліни.^[1]

У 2011 призначений деканом факультету економіки та інформатики Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

З 2014 виконувач обов'язків, з 2015 ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Також є професором кафедри української та всесвітньої історії та культури.

Матір: Кічук Надія Василівна (нар. 1952) — український науковець і педагог. Доктор педагогічних наук (1993), професор (1994).

Одружений з Тетяною Лесіною. У подружжя двоє дітей: дочка Олеся і син Андрій.^[1]

У 2002 був кандидатом в народні депутати, балотувався самовисуванцем по 140-му мажоритарному округу, набрав 2,29% голосів і посів 6-е місце.^[1]

Є головоюї мережі проєвропейських організацій України, президентом Благодійної організації «Фонд друзів дітей», головою Громадської організації «Центр розвитку Бессарабії», співзасновником Громадської організації «Ротарі клуб Ізмаїл», керівником Ізмаїльської філії «Болгарське народне зібрання».^[2]

У 2017 році в Українській Бессарабії був обраний Людиною року.

• Електронна енциклопедія освітян України [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Профіль на порталі НБУВ [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.]