Кіященко Вікторія Володимирівна

Вікторія Кіященко Вікторія Володимирівна Кіященко
Солдат
Загальна інформація
Народження	1984(1984)
Смерть	15 березня 2022(2022-03-15)
Національність	українка
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	46 ОАеМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Вікто́рія Володими́рівна Кія́щенко (1984, Рубіжне, Луганська область, Україна — 15 березня 2022, Волноваха, Донецька область, Україна) — солдат, військовослужбовець Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022).

Вікторія народилася у Рубіжному Луганської області. Навчалася у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. Захистила магістерську роботу у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Працювала в індустріально-педагогічному технікумі Рубіжного, а пізніше соціальним педагогом у професійному ліцеї міста Золоте, куди Вікторія переїхала разом з чоловіком Олегом Кіященком^[1][2][3]. У вільний час любила слухати музику і танцювати^[4].

У жовтні 2020 року вирішила приєднатися до Збройних сил України, підписавши трирічний контракт з 46-ою окремою аеромобільною бригадою. Ще до повномасштабного вторгнення чергувала на блокпосту у Волновасі^[3].

Загинула 15 березня 2022 року разом ще з п’ятьма побратимами під час російського авіаудару біля Волновахи Донецької області^[1][2].

Похована на Краснопільському кладовищі у Дніпрі на Алеї Слави^[3].

У Вікторії залишилися мама і чоловік^[2].

• орден «За мужність» III ступеня (5 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5]

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.