Лавренчук Володимир Миколайович
Володи́мир Микола́йович Лавренчу́к (17 вересня 1957, Київ, Україна) — український банкір, топ-менеджер, регіональний директор NEQSOL Holding Україна ЖиттєписНародився у Києві у 1957 році. У 1982 році закінчив фінансово-економічний факультет Київський інститут народного господарства за спеціальністю «економіст» (сучасний Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана). З 1982 до 2019 року працював у банківській сфері. У 1982—1988 роках працював в Українській республіканській конторі Держбанку на посаді економіста. У 1988—1997 роках працював в Ощадному банку України та пройшов кар'єрний шлях від головного економіста до заступника голови правління. У 1997—2002 роках обіймав посаду голови правління «Укрінбанку». У 2002 році — член правління банку Раййфайзен Банк Україна. З жовтня 2005 до жовтня 2019 року — голова правління Райффайзен Банк Аваль Україна (після купівлі банку «Аваль» австрійським «Raiffeisen Bank International»)[1]. У серпні 2020 року приєднався до NEQSOL Holding як незалежний член спостережної ради Vodafone Україна. З 1 березня 2021 року — очолив офіс NEQSOL Holding в Україні з фокусом на інвестиційну діяльність та управління портфелем активів. [2][3] Під керівництвом В.Лавренчука Райффайзен Банк Аваль успішно інтегрувався у міжнародну групу «Raiffeisen Bank International», розвинувся та був стабільно визнаний рейтингами українських та міжнародних видань Euromoney, EMEA Finance, Business New Europe, Global Finance, The Banker, mind, Minfin, «Новое Время», «Фокус»[4], Financial Club, The Banker, «Корреспондент» та ін.[5] Крім своєї основної роботи Володимир Лавренчук входить до складу спостережної ради аналітичного центру GLOBSEC за напрямом підтримки України, наглядової ради аналітичного центру VoxUkraine, сенату (наглядової ради) Українського Католицького Університету[6] , є членом спостережної ради Vodafone Україна. Був віце-президентом Європейської Бізнес Асоціації, найбільшого об'єднання бізнесів, що працюють на українському ринку. Один із співзасновників і перший президент Форуму Провідних Фінансових Установ (FLIFI), створеному у 2015 році із залученням МВФ для допомоги виходу банківського сектору з фінансової кризи. У 2017 році, після відставки Валерії Гонтаревої, Володимир Лавренчук був одним з головних кандидатів на посаду Голови Національного банку України[7][8][9][10]. ВідзнакиВолодимир Лавренчук неодноразово визнаний серед найкращих і найавторитетніших топ-менеджерів України у фінансовому та банківському секторах виданнями Delo.ua, «Інвестгазета», «Компаньон», «Банкір», «Контракти», «Бізнес», Financial Club, «ТОП-100. Рейтинг лідерів бізнесу України», «ГVардія керівників» та інших. Зокрема, під час фінансової кризи у 2015 році Володимир Лавренчук посів перше місце в номінації «Банкір року» у фінансовому рейтингу газети «Бізнес»[11] та очолив рейтинг найкращих банкірів України за версією бізнес-порталу Дело.ua[12]. Має найвищу відзнаку Австрійської республіки Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» за провадження високих стандартів бізнесу і корпоративної культури в умовах перехідної економіки. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
