Лавренчук Віктор Іванович

Лавренчук Віктор Іванович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	7 жовтня 1986(1986-10-07) Дьйор, Угорська Народна Республіка
Смерть	8 грудня 2014(2014-12-08) (28 років) Піски
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Танкові війська
Формування	1 ОТБр
Війни / битви	російсько-українська війна Бої за Піски
Нагороди та відзнаки

Ві́ктор Іва́нович Лавренчу́к (*7 жовтня 1986, Дьйор — †8 грудня 2014, передмістя Донецька, похований у Рудівці) — старший солдат Збройних сил України. Доброволець 1-ї окремої танкової бригади. Старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. Герой АТО.

Народився в Угорщині, в родині Івана та Катерини Лавренчуків, один із чотирьох дітей.

Здобув вищу освіту.

2004—2006 — служив у Військово-морських силах України. Ідейний націоналіст, член ВО «Свободи» (з 2013). Брав активну участь у Революції гідності.

З початком агресії РФ в Україну — доброволець Збройних сил України, старший навідник мінометного розрахунку мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.

Брав участь у патрулюванні українсько-російського кордону в березні 2014, згодом — активний учасник боїв за Луганський аеропорт, де дістав поранення від уламка ракети «Граду». Воював у Сабівці та Щасті на Луганщині, з початку грудня 2014 — у селищі Піски, де загинув від прямого влучення снаряду під час прикриття українського гарнізону в аеропорту міста Донецьк. Тоді ж полягли Валентин Бойко та В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.

Похований у Рудівці.

Одружений, виховував сина (2009 року народження).

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
• нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
• 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» ^[2].

На центральній стіні Прилуцького агротехнічого коледжу 29 квітня 2015 встановлено меморіальну дошку на честь Віктора Лавренчука, у фоє коледжу облаштований куточок слави воїнів АТО, в якому міститься розділ пам'яті героя з Рудівки. Участь у відкритті дошки взяв лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня^[3][4].

• У боях під Пісками загинув «свободівець» Віктор Лавренчук [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Сіверщина: "Віктор Лавренчук із передової: «Ми переможемо й будемо справжніми господарями на своїй землі!» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• 5 канал: На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Лавренчук Віктор Іванович [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Лавренчук Віктор Іванович [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал