Ладохін Сергій Васильович
Сергій Васильович Ладохін (нар. 4 вересня 1935, Кам'янське) — український фахівець у галузі металургії, доктор технічних наук, професор. ЖиттєписНародився в родині службовців, що працювали на Дніпродзержинському коксохімічному заводі. Випускник Сталінського політехнічного інституту за фахом інженер-металург. Після закінчення вишу 2 роки працював на Донецькому каменеливарному заводі. У 1964 році закінчив аспірантуру Інституту проблем лиття АН УРСР після чого залишився працювати в цьому закладі спочатку на посаді інженера, а згодом молодшим та старшим науковим співробітником. У 1966 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Дослідження процесів плавлення шихти і гомогенізації розплавів для кам'яного лиття». З 1968 року почав досліджувати рафінування металів і сплавів, зокрема, рафінування сталей. У лютому 1970 року очолив новостворену в інституті групу високотемпературного рафінування. У 1975 році завдяки розробленим групою теоретичним основам рафінування при електронно-променевої обробці рідких металів була створена та введена в експлуатацію дослідна установка, яка не мала аналогів у світовій практиці. В 1981 році Сергій Ладохін очолив лабораторію електронно-променевої плавки і лиття металів і сплавів. У 1990 році здобув науковий ступінь доктора технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Оптимізація параметрів нестаціонарного електронно-променевого нагріву при гарнісажній плавці і розробка технологій отримання литих виробів в електронно-променевих установках». У 1996 році обійняв посаду завідувача відділу електронно-променевих технологій, створеного на базі лабораторії. З 2012 року — головний науковий співробітник відділу концентрованих енергетичних впливів. РодинаЧоловік української науковиці у галузі молекулярної біології та біосенсорики, академіка НАН України, директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Ганни Єльської та батько біолога, фахівця у галузі молекулярної біології, доктора біологічних наук, професора Олексія Ладохіна. Наукова діяльністьДосліджує плавлення та рафінування металів і сплавів; ливарні, структурні й механічні властивості матеріалів; створення техологій одержання литих виробів зі сплавів на основі нікелю, титану, цирконію. Є автором 3 монографій, 150 наукових статей, 80 патентів на винаходи (у співавторстві). Педагогічна діяльністьБагато років працює на посаді професора кафедри фізико-хімічних основ технології металів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», читаючи курс лекцій «Металургія металів високої чистоти та спеціальних сплавів». Громадська діяльністьУ 1995 році обраний академіком Міжнародної академії наук, індустрії, освіти і мистецтва (США). У 2002 році висувався кандидатом на виборах до Верховної ради за одномандатним виборчим округом № 220 в Києві від Комуністичної партії України[1]. Праці
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
