Лазарев Микола Васильович

Лазарев Микола Васильович
Народився	1895[1][2][…]  Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер	1974[1][2][…]  Ленінград, РРФСР, СРСР
Діяльність	лікар
Alma mater	Київський медичний інститут (1925)
Заклад	Військово-медична академія імені С. М. Кірова[4]
Нагороди

Мико́ла Васи́льович Ла́зарев (1895—1974) — радянський російський токсиколог.

Навчався в Петербурзькому Першому реальному училищі, звідки був виключений. Під час Першої світової війни був санітаром Червоного хреста. Під час бойових дій Російської революції служив у Першій кінній армії, де одружився з Анною Парфентіївною Матвеєвою. 1921 року вступив до Катеринославського університету. У 1922 році відвідав київську лабораторію Олексія Кронтовського, завдяки чому перевівся до Київського медичного інституту. Закінчив інститут 1925 року, до 1927 року працював у Київському рентгенівському інституті. Восени 1928 року разом з дружиною переїхали до Ленінграду, де він почав працювати в лабораторії заводу Червоний Трикутник^[ru][5]

У 1929 році очолив лабораторію токсикології Інституту гігієни праці та техніки безпеки. У 1932 році став паралельно завідувати лабораторією промислової токсикології Інституту професійних захворювань. Після об'єднання інститутів у Науково-дослідний інститут гігігєни праці та профзахворювань, Лазарев очолив об'єдану лабораторію токсикології. 1938 року очолив відділ фармакології Науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту. З 1941 року почав завідувати кафедрою фармакології новоствореної Військово-морської медичної академії, а з 1956 року перейшов завідувати такою ж кафедрою у Військово-медичній академії ім. С. М. Кірова. В останні роки життя з 1959 до 1974 року завідував лабораторією експериментальної онкології Інституту онкології АМН СРСР^[6].

Автор концепції адаптогенів^[7].

Серед його учнів та співробітників були Іда Данилівна Гадаскіна, Єлизавета Іванівна Любліна, Есфір Натанівна Левіна, Жанна Ісааківна Абрамова, Олександр Абрамович Голубєв, Георгій Овксентійович Михайлець^[8], Галина Іванівна Фелістович, Михайло Лазарович Гершанович^[5].

• Вершинина, С. Ф., Стуков, А. Н., Харитонова, Н. Н. (2020). Выдающийся отечественный ученый Николай Васильевич Лазарев (к 125-летию со дня рождения). Обзоры по клинической фармакологии и лекарственной терапии, 18(1), 77-80. doi: 10.17816/RCF18177-80 (рос.)
• Вершинина С. Ф., Стуков А. Н., Цырлина Е. В., Яременко К. В. НИКОЛАЙ ВАСИЛЬЕВИЧ ЛАЗАРЕВ — ВЫДАЮЩИЙСЯ ТОКСИКОЛОГ И ФАРМАКОЛОГ (БИОГРАФИЯ И НАУЧНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ) К 120-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ. Токсикологический вестник. 2015;(6):52-55(рос.)
• Трахтенберг И. М. Лазаревские чтения — дань памяти замечательного токсикологаСучасні проблеми токсикології, 2'2003(рос.)