Лантух Валерій Васильович
Лантух Валерій Васильович (нар. 23 червня 1950, Ленінград, РРФСР) — український історик, економіст, педагог. Доктор історичних наук (1995), професор (2002). БіографіяВалерій Васильович Лантух народився 23 червня 1950 року в Ленінграді[2]. Закінчив Краматорську середню школу № 22. У 1967 році вступив на історичний факультет Харківського державного університету ім. М. Горького. Під час навчання очолював студентське наукове товариство факультету. Отримував перемоги на обласних і республіканських конкурсах студентських наукових робіт. Ленінський стипендіат університету. У 1972 році з відзнакою закінчив навчання і був рекомендований до аспірантури. У 1972—1974 роках навчався в аспірантурі на кафедрі історії СРСР. В 1974 році був обраний на посаду викладача цієї кафедри і переведений до заочної аспірантури[3]. У 1976 році захистив кандидатську дисертацію «Перший Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів» (наук. керівник — проф. С. М. Королівський)[4]. З 1977 року працював старшим викладачем, у 1980 році обіймав посаду доцента кафедри історії СРСР. У 1978—1988 роках був секретарем партійного бюро історичного факультету факультету[3]. У 1995 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук «Торгівля в Україні в 1921—1932 рр.». Від 1996 року обіймав посаду професора кафедри історії Росії[2]. У 2002 році отримав вчене звання професора. У тому ж році нагороджений знаком «Відмінник освіти України»[3]. У 2000—2005 роках обіймав посаду завідувача кафедри економічної історії, теорії та менеджменту Харківської державної академії культури (за сумісництвом)[2]. Здійснював керівництво науковими роботами аспірантів. Підготував 7 кандидатів історичних, філософських та економічних наук і одного доктора економічних наук[3]. У 2007 році з відзнакою закінчив економічний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна[4]. Від 2012 року обіймав посаду ректора Краматорського економічно-гуманітарного інституту. Досліджує економічну історію України, розвиток науки і наукових шкіл у Харківському університеті, творчу спадщину М. Туган-Барановського[2]. Входив до складу спеціалізованих вчених рад історичного та економічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Науковець був членом редколегії «Вісника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна» (серія «Історія»); міжвідомчого збірника наукових праць Інституту економіки НАН України «Історія народного господарства і економічної думки України» (Київ). Заступник голови Харківського наукового товариства ім. М. І. Туган-Барановського. Працює на кафедрі краєзнавчо-туристичної роботи, соціальних і гуманітарних наук Української інженерно-педагогічної академії[5]. Основні праці
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia