Лапшин Василь Іванович
Василь Іванович Лапшин (нар. 1809 — пом. 23 вересня 1888) — професор фізики Харківського та Новоросійського університетів. ЖиттєписНа службу вступив 1 травня 1835 року, 1 серпня 1835 року призначений викладачем по кафедрі фізики Харківського університету, згодом був там же професором. 19 липня 1863 року вийшов у відставку, 1 травня 1865 року призначений на 5 років професором в Новоросійський університет; відслуживши цей термін, вийшов у відставку і до кончини жив переважно у Феодосії. В. І. Лапшин був людиною гаряче і беззавітно відданою науці, якою цікавився і займався до останніх днів життя. У Харківському університеті він влаштував величезну гальванічну батарею (з 950 елементів), влаштував особливий анемометр; кілька надрукованих ним статей стосуються клімату міста Харків, досліджень води Чорного моря, електричних телеграфів. Він вперше здійснив електричне освітлення деяких вулиць Харкова, працював над проектом міського водогону.[2] За його ініціативи на кошти мешканців Феодосії споруджено церкву святої Єкатерини. Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[3] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. Достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Лапшина відсутні.[4] Наукові трудиГоловні його праці: «Опыт математического изложения физики» (Харьков, 1840); «Гальванические опыты, произведенные в Харьковском университете в 1859 г.» (М., 1860); «Лунное течение и разные способы определения св. Пасхи» (СПб., 1879). Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
