У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ластович .
Олексій Юрійович Ластович — головний сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України , учасник російсько-української війни , що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році .
Життєпис
Олексій Ластович служив у Державній прикордонній службі у селищі Новотроїцьке на Донеччині . У 2020 році перевівся у полк «Азов» Національної гвардії України в селищі Ялта Донецької області , що поблизу Маріуполя . З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну разом з азовцями перебував на передовій. Олексій Ластович загинув 21 квітня під час бойових дій на «Азовсталі» від пострілу ворожого снайпера у грудну клітку, який навиліт пробив дві пластини бронежилета. Тіло залишалось в окупованому Маріуполі. Після ідентифікації,[ 1] Олексія Ластовича поховали у Запоріжжі 25 серпня 2023 року [ 2] [ 3] [ 4] [ 5] [ 6] [ 7] [ 8] .
Родина
Познайомився з кінологинею Тетяною Ластович (донькою Наталії Луговської ), яка також, як і він працювала кінологинею у Державній прикордонній службі . Одружилися в 2018 році. У шлюбі народилося двоє дітей — донька Вікторія (нар. 2020) та син Ілля (народився у травні 2022 року — за два тижні після смерті батька)[ 5] [ 8] .
Нагороди
Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [ 9] .
Примітки
↑ “Як же довго я тебе шукала”. Загиблий “Кречет” повертається додому, мама “Ромашка” – ще ні . Новинарня. 25 серпня 2023.
↑ Бугайченко, Каріна (26 травня 2022). "Азовсталь — місце, де українці ще раз показали, що вони — сталеві" — історія дружини загиблого "азовця" . Суспільне Новини (укр.) . Процитовано 26 грудня 2022 .
↑ Жінка, яка настільки любила Україну, що віддала найцінніше – свою дитину, а потім своє життя. Як загинула психологиня “Азову” Наталія Луговська . Ехо Червонограда (укр.) . Процитовано 26 грудня 2022 .
↑ Карбунар, Надія (7 жовтня 2022). Втратила на війні сина, зятя і загинула сама. Історія психологині «Азова» Наталії Луговської . Главком (укр.) . Процитовано 26 грудня 2022 .
↑ а б Бабуся “Азову”: хоч би кісточки їхні привезли… . Новинароня (укр.) . 7 липня 2022. Процитовано 18 листопада 2022 .
↑ Терещук, Галина (12 травня 2022). Втратила сина, зятя і сама загинула на війні. Історія психолога полку «Азов» Наталії Луговської із Червонограда . Радіо Свобода (укр.) . Процитовано 26 грудня 2022 .
↑ У МАРІУПОЛІ ЗАГИНУЛА ПСИХОЛОГИНЯ ПОЛКУ «АЗОВ» І МАМА ВОЇНА НАТАЛІЯ ЛУГОВСЬКА . Твоє місто (укр.) . 5 травня 2022. Процитовано 26 грудня 2022 .
↑ а б З пологового будинку виписали жінку, яка на війні втратила маму, чоловіка та брата . varta1.com.ua (укр.) . 14 травня 2022. Процитовано 26 листопада 2022 .
↑ Ковкрак, Нава, Варшинін та інші: президент нагородив гвардійців і поліцію з Маріуполя. 45 – посмертно . Новинарня (укр.) . 18 травня 2022. Процитовано 26 грудня 2022 .
Джерела