Левицький Михайло Васильович (дипломат)

Михайло Левицький
Михайло Левицький
Михайло Васильович Левицький
Народився	9 лютого 1891; с. Явче, Галичина, Австро-Угорщина
Помер	1933; Сормово, РРФСР, СРСР
Громадянство	Австро-Угорщина→ УНР→ СРСР
Національність	українець
Діяльність	Дипломат
Відомий завдяки	Повноважний представник УСРР в Німеччина, Австрія, Чехословаччина
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Миха́йло Васи́льович Леви́цький (9 лютого 1891, с. Явче, Галичина, Австро-Угорщина (нині Рогатинський район, Івано-Франківська область) — 1933, Сормово, РРФСР, СРСР) — український радянський дипломат, партійний діяч, комуніст. Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в грудні 1925 — листопаді 1927 р. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — січні 1932 р.

Біографія

Закінчив гімназію у Львові. Під час Першої світової війни був офіцером австрійської армії. Перебував у полоні в Росії.

Активний учасник боротьби за радянську владу в Туркестані. У 1918 був редактором газети «Туркестанська правда» (Ташкент). Член РКП(б) з 1918 року.

Від 1919 року — один із керівників комуністичного руху в Східній Галичині: член Тимчасового комітету Компартії Східної Галичини (КПСГ), член підпільного ЦК КПСГ. У 1920 році обирався членом Політичного бюро Комуністичної партії Східної Галичини, членом Галицького революційного комітету. Був делегатом II конгресу Комінтерну (1920).

У 1920—1924 роках перебував на дипломатичній роботі: у 1921—1923 роках був повноважним представником УСРР в Чехословаччині, в 1923—1924 роках — дипломатичним представником СРСР в Австрії.

Від 1924 року — народний комісар Робітничо-селянської інспекції УСРР, член Колегії Народного комісаріату РСІ УСРР, завідувач сільськогосподарської секції Народного комісаріату РСІ УСРР; заступник уповноваженого Народного комісаріату закордонних справ СРСР по Українській СРР.

У листопаді 1926—1928 роках — завідувач інформаційного відділу ЦК КП(б)У.

У 1928—1930 роках — відповідальний секретар Волинського окружного комітету КП(б)У в місті Житомирі.

У 1930—1931 роках — завідувач культурно-освітнього відділу ЦК КП(б)У.

На IX з'їзді КП(б)У був обраний членом Центральної контрольної комісії КП(б)У, на X та XI з'їздах КП(б)У — кандидатом у члени ЦК КП(б)У.

Заарештований та висланий в Сормово (біля Нижнього Новгорода). Там 1933 року Михайло Левицький застрелився^[1].

Примітки

↑ Арсенич П. Галичани – жертви більшовицького режиму. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006. С. 7.

Посилання

Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Література та джерела

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 89.
М. С. Дорошко. Левицький Михайло Васильович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Арсенич П. Галичани – жертви більшовицького режиму. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006. 72 с.