Заслужений Діяч мистецтв України (2025)
Медаль «За жертовність і любов до України» — відзнака Православної церкви України (2017)
Орден "За розбудову України" (2020р.).
Знак народної пошани «Хрест громадянських заслуг» (2023) Медаль "За незламність духу"(2025)
Анатолій Левченко — український митець, режисер, викладач акторської майстерності, сценограф, громадський діяч, документаліст російсько-української війни. Заслужений діяч мистецтв України (2025)[1].Засновник та керівник Першого недержавного театру Донеччини Terra Incognita (Маріуполь-Київ), Єдиного в Європі театру митців-біженців.
Закінчив середню та музичну (скрипка) школи у 1986 році, після проходження військової служби в Радянській Армії (Північний флот) у 1989 році вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К Карпенка-Карого та в 1994 році закінчив його з присвоєнням кваліфікації спеціаліста за спеціальністю «режисура».
З 1994 року працює на посаді режисера-постановника (а з лютого 2017 р по серпень 2018 р. — головного режисера[2]) у Донецькому академічному обласному драматичному театрі (м. Маріуполь).
Неодноразово поєднував основну діяльність з роботою художника-постановника і завідувача художньо-постановочної частини у театрі. Як художній керівник курсу і педагог з акторської майстерності з 2010 року веде курси в Першій Маріупольській театральній школі-студії.
Лауреат і дипломант міжнародних і регіональних театральних фестивалів «Херсонеські ігри», «Мельпомена Таврії», «Дні Чехова в Ялті», «Театральний Донбас», «Homo ludens», AndriyivskyFest, «Вересневі Самоцвіти», «Світогляд», «ТеатрNET»,"SCENE FEST".
Під час навчання в університеті займався у лабораторії сценографії Заслуженого діяча мистецтв УРСР Михайла Френкеля. Учасник Другої обласної виставки художників театру «Laterna Magica» (Донецьк, 1997 р.). Персональна виставка «Портрет сценографа Анатолія Левченка» проходила у виставковому залі сучасного мистецтва ім. А. Куїнджі (2009 р.). Здійснив постановку понад 30 спектаклів як сценограф.
Автор лібретто,сценограф та режисер двох мюзиклів — «4 срібні пенси» (за мотивами «Острова скарбів» Р.-Л. Стівенсона") і «Останній подвиг Ланцелота» (за «Драконом» Є.Шварца"). Також автор лібретто та постановник містерії «Діти океану» на сцені «Донбас-Опери».
Режисер всеукраїнського молодіжного фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона Рута»(1993 рік,Донецьк).
Керівник групи авторів логотипу театру Донеччини.
Нагороджений медаллю «За жертовність та любов до України» УПЦ (КП)(2017 р.), орденом «За Розбудову України»(2020 р.),Знаком народної пошани «Хрест громадянських заслуг» (2023 р.)
27 жовтня 2019 року в Маріуполі відкрився Перший недержавний театр «Terra Incognita» Свій театр для Своїх під керівництвом Анатолія Левченка[3].
Під його керівництвом створено «Мистецький хаб „ВО!“»[4], який пропагує українську поезію. Учасники-артисти (в тому числі-студенти і аматори) і сучасні українські поети.
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року пережив окупацію у Маріуполі[5][6] Після перебування в центрі бойових дій у Маріуполі 20 травня 2022 року був запроторений за ґрати спочатку «міністерством держбезпеки днр», а потім утримували в ізоляторі ФСБ РФ в Донецьку.
Йому інкримінували статті КК РФ: 282 — «Порушення ненависті чи ворожнечі, або приниження людської гідності», 280 — «Публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності», 205.2. «Публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму чи пропаганда тероризму». Звинувачення ґрунтувалося на виставах Анатолія, його громадської діяльності та проукраїнської позиції, публікаціях у соціальних мережах.
9 березня 2023 року (через майже 10 місяців у в'язниці) Левченку було змінено запобіжний захід — з утримання під вартою на підписку про невиїзд. В Україну разом із сім'єю Анатолій зміг повернутися 21 липня 2023 року.[7][8][9][10][11][12].Одружений, має двох синів, Артем 2002 р.н.- пожиттєвий інвалід 1 «Б» групи — невербальний аутист.
З лютого 2024 року у Києві розпочато проект відродження Першого недержавного театру Донеччини «TERRA INCOGNITA». 7 квітня 2024 року на сцені Національного Центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса відбулася прем'єра вистави «Світло — в кінці тунелю» за п'єсою Неди Нежданої «Той, що відчиняє двері». Також поставлено ще два спектаклі- «POSTПІСНЯ» за «Лісовою Піснею» Л. Українки та «Зовнішньо Переміщена Особа» за п'єсою Кая Гензеля (за підтримки Goethe-Institut Ukraine.)
Режисерський стиль Анатолія Левченка вирізняється поєднанням мультимедійних та сценічних технологій з тонким знанням людської психології, знанням сучасних режисерських та акторських методик у поєднані з чесністю та відвертістю митця, що робить його постановки емоційно потужними та актуальними. Його професійний та життєвий шлях демонструє стійку відданість мистецтву як інструменту для соціальних змін, діалогу та терапії, що особливо важливо в контексті викликів, з якими стикається сучасне українське суспільство.
«Мінливості кохання» за оповіданнями А. Чехова режисер, сценограф
«Побачення по середах» В. Красногорова сценограф
«Труффальдіно з Бергамо» К. Гольдоні режисер, сценограф
«Дванадцять місяців» С. Маршака режисер, сценограф
«Маленькі комедії» А. Арканова, Г. Горіна режисер, сценограф
«Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра режисер, сценограф. (у Творчому об'єднанні «Арлекіно»)
«Готель „Каліфорнія“» Л. Лунарі режисер, сценограф
«Дама с камелиями» О.Дюма(молодший) сценограф. (у Творчому об'єднанні «Арлекіно»)
«Ну, Вовче, постривай!» А. Курляндського, А. Хайта сценограф
«Вінні-Пух і всі-всі-всі» за А. Мілном режисер, сценограф
«Баба Шанель» М. Коляди режисер, сценограф
«Ми з тобою однієї крові!»(за Р.Кіплінгом) режисер, сценограф. (у Творчому об'єднанні «Арлекіно»)
«Сільвія» А. Р. Герні сценограф
«З привітом, твої таргани!» О. Богайова режисер, сценограф
«Мама» Ю.Ентіна, Ж.Буржуа, Т.Попа режисер, сценограф. (у Творчому об'єднанні «Арлекіно»)
«Останній подвиг Ланцелота» за Є. Шварцем режисер, сценограф
«Ще один Джексон, або Перебір» Х. Бергера режисер, сценограф
«Слава героям» П. Ар'є режисер, сценограф. Спектакль — дипломант фестивалю «Вересневі самоцвіти», м. Кропівницький
«Лускунчик» за Е. Т. А. Гофманом режисер, сценограф
«DurDom» В. Єрофеєва режисер, сценограф
«Коза-дереза» М. Лисенка режисер
«ЖАХ» Н. Нежданої режисер, сценограф спектакль-дипломант ІІ МІЖНАРОДНОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ФЕСТИВАЛЮ КАМЕРНИХ ТЕАТРІВ ANDRIYIVSKYFEST В НОМІНАЦІЇ "ЗА КРАЩИЙ АКТОРСЬКИЙ АНСАМБЛЬ(ДУЕТ)
«Княжа доба» О.Олеся. перформанс просто неба, фестиваль «Дике поле» режисер
«Листи до римського друга» Й. Бродського режисер, сценограф
«TARAS LIVE» режисер, сценограф
«Енеїда» І. П. Котляревського режисер, сценограф. Спектакль-дипломант фестивалю «Вересневі самоцвіти», Кропівницький
«100 відтінків правди і любові»(В.Стус і В.Сосюра)[13] режисер
«Якби зустрілися ми знову…» за творами Т.Г Шевченка сценограф
«Мир вашому дому» (за Шалом Алейхемом) режисер, сценограф[14]
«Голос тихої безодні» Н.Нежданої[19]відчуття крил для 2 акторок та виконавця на дримбах на одну діювистава — Дипломант 50-го Всеукраїнського театрального свята «Вересневі Самоцвіти» та фестивалю « SCENE FEST»
«Сватання in Gon4arivці» за Г. Ф. Квітка-Основ'яненко[20]диплом 1 ступеню фестивалю Театр Net
«Палата № 6» за А.Чеховим
«DELETE» за п'єсою Х.Пінтера «Пейзаж» (LANDSKAPE)
«Уяви, що ти Бог». Мікроп'єси Матея Вішнєка. Переклад з французької Неди Неждани.
«Дорослі ігри завзятих дівчат» Молодіжна комедія з порушенням стереотипів за п'єсою Н.Уварової «Шахрайки»
«Твій не Твій Янгол». Суіцідальна історія за п'єсою Лани Ра «Невчасно». Вистава-Дипломант фестивалю «SCENE FEST»
«POST ПІСНЯ». Фентезі на одну дію за мотивами драми-феєрії Л.Українки «Лісова пісня».
«SOBAKA». Собаче життя за п'єсою Юрія Васюка.
«Лускунчик та мишачий король» за казкою Ернста Теодора Амадея Гофмана в перекладі Євгена Поповича.
«Бачиш світло в кінці тунелю?» Чорна комедія для театру національної трегедії За п'єсою Н.Нежданої «Той,що відчиняє двері».
«Єврейське щастя». Комедія за мотивами оповідань Шолом-Алейхема.
«Ніч проти Різдва». Реп-мюзикл за мотивам повісті М.Гоголя в перекладі М.Рильського.«На полі крові». Мікро-серіал за драматичною поемою Л.Українки.